У березні 1900 року до Станиславова прибула на гастролі театральна трупа Адама Мюллера. Пан Мюллер був уродженцем Станиславова і дуже талановитим драматичним актором, однак виїхав із міста і став директором одного з провінційних театрів.

На станиславівській сцені трупа пана Мюллера відіграла веселу п’єсу-фарс «Жіночі місця». Станиславівські поціновувачі театру залишилися задоволеними виставою, проте в очі їм впала не стільки театральна майстерність, скільки дуже привабливі акторки. І от якийсь театрал таки набрався хоробрості і надіслав записку одній із акторок, в якій благав про побачення.

Відповідь надійшла лише на п’ятий день, так що він аж знудився від чекання. Прекрасна акторка призначала йому побачення на площі Міцкевича біля пам’ятника. Дивним був лише час – о дванадцятій ночі з суботи, 31 березня, на неділю 1 квітня.

Сповнений приємних надій, театрал простовбичив біля пам’ятника цілу годину, аж тут о першій годині ночі до нього під’їхав екіпаж, візник якого простягнув йому листа. «Вибачте, що я не прийшла, – писала акторка. – Але наш директор дуже дбає про високу моральність своєї трупи, тому в нас немає таких акторок, за яку ви мене, можливо, прийняли. Призначивши вам побачення на дванадцяту ночі, я хотіла лише трохи пожартувати. Адже після дванадцятої вже настає перше квітня, з чим я вас і вітаю».

Розчарованому театралові залишалося тільки піти до найближчої нічної ресторації і заспокоїти нерви кількома гальбами пива. А трупа пана Мюллера після вдалих вистав невдовзі вирушила на гастролі до Стрия.

Підготувала Олена БУЧИК