Українська громада Станиславова щороку влаштовувала поминальні походи до стрілецьких могил на міському цвинтарі, які вражали чисельністю учасників.

Жодне інше місто Галичини не відзначалося такою чіткою організованістю та масштабністю проведення стрілецьких поминань.

Ось як описувала це дійство газета «Діло» за 27 червня 1929 року: «В неділю, дня 20 червня цього року відбувся у Станиславові традиційний похід на місцевий цвинтар, на якому в упорядкованих могилах спочивають українські герої з часів визвольної війни. При чудовій погоді вирушили громадяни Станиславова та околиці з процесією з катедри вулицями міста.

Близько 10 000 громадян і громадянок, одні четвірками, інші неупорядковано заполонили вулиці так, що приблизно на дві години рух у місті здержано на весь час, коли похід повагом посувався вперед.

Похід робив велике вражіння, тим більше, що попередніми роками приходили сусідні села з процесіями, а цього року виступив сам український Станиславів і показав свого чисельну силу у місті. Вражало дещо те, що не вся місцева інтеліґенція йшла орґанізовано четвірками у поході і що місцеві товариства не виступали корпоративно із своїми прапорами. Процесію провадило тільки місцеве духовенство під проводом отця каноніка Лятишевського. Немісцеве духовенство не брало участі в торжестві.

На цвинтарі по відслуженні панахиди виголосив, відповідну промову посол Михайло Ганушевський. По відспіванні патріотичних пісень всі підбадьорені на дусі залишали дорогі цілому українському громадянству могили найкращих синів свого народу».

Підготувала Олена БУЧИК