Ще в кінці ХІХ століття в Станиславові виникла ідея запровадити в місті новий вид транспорту – трамвай. Про те, чому він так і не з’явився, є різні версії – чи то завадили технічні труднощі і брак коштів, чи то Перша світова війна.

Власний кореспондент газети «Дзєннік краковскі» у Станиславові в травні 1896 року висловив свою версію, чому ж мешканці міста так і не змогли покататися на трамваї.

«У той час, як цілий світ працює над удосконаленням транспортних комунікацій, у Станиславові роблять усе для того, щоб зусилля в цьому напрямку пішли на марне. Довго і розлого писали газети, що тут виходять, про потрібність трамвайної лінії, яка вела би від залізничного вокзалу до кінця вулиці Липової. Місто навіть відрядило за свій кошт якогось техніка до міста Дессау, де є трамвай, який працює на газі, щоб такий самий запровадити у Станиславові. Технік повернувся з Дессау і навіть видав брошурку, присвячену газовим трамваям, але на тому кінець.

Пізніше з’явилися підприємці, які хотіли пустити кінний трамвай, і здавалося, ця справа завершиться позитивно для мешканців. Але де там! Як булька зникла на воді, так і з того проєкту нічого не вийшло. А весь секрет полягає в тому, що місто не має відваги позбавити себе доходів, які воно отримує від рогатки (невелика споруда на межі міста, де збирали в’їзну оплату. – Авт.). Таким чином, трамвай би не виплатився, а кількість екіпажів, що їдуть до вокзалу, зменшилася би.

Оце і є вся причина того, чому в нас у Станиславові немає трамваю і ще не скоро буде. Але це не заважає претензійності Станиславова і його прагненню належати до «більших» міст у той час як це лише велике село, заболочене, розкидане і дуже дороге через розташування тут військового гарнізону. Люди тут полишені на власний розсуд, для загального добра робиться небагато. Все, що робиться корисного для широкого загалу, завдячує тут перш за все приватній ініціативі. Але це характерно не лише для Станиславова, а й для більшості галицьких міст».

Підготувала Олена БУЧИК