Станиславів початку ХХ століття був потужною військовою базою, адже тут розташовувався військовий гарнізон. Проте не всі солдати поводилися бездоганно у вільний від служби час. Деякі з них любили бурхливі розваги й порушували громадський порядок, що викликало невдоволення у містян.

Ось що повідомляла газета «Кур’єр станиславівський» у серпні 1910 року про розваги вояків, пише Західний кур’єр:

“У понеділок, 22 серпня, близько шостої години вечора біля мосту через Бистрицю купалося кілька десятків жінок і дітей. Якраз тією пори до ріки надійшов загін артилеристів разом із підпоручником.

Усі вони роздягнулися догола і почали купатися поруч із жінками та дітьми. Коли пані звернулися до підпоручника з претензіями, він відповів, що вони не мають права йому наказувати. Згодом надійшов другий загін артилеристів, які теж роздягнулися і приступили до купання. Перестрашені жінки і діти мусили вийти з води і ховатися в кущах, аж поки військові не викупалися.

Звертаємося до військової комендатури, щоб такі випадки більше не повторювалися». Втім, на службі станиславівські вояки теж інколи бували недбалими та неуважними. Під час маневрів кавалеристів у вересні 1909 року їхня неуважність мало не коштувала життя баронові Геммінґену, коменданту дивізії кавалерії в Станиславові. Проводячи навчальний бій з 13-м полком уланів, кілька вершників випадково заділи барона, який спостерігав за навчаннями. Він упав з коня і опинився під копитами, зазнавши численних травм. Комендантові надали першу допомогу і на наступний день відправили на лікування. Проте винні в інциденті не були покарані, адже під час маневрів ще й не таке бувало…”

Підготувала Олена БУЧИК