В хроніках старого Станиславова зафіксовано кілька випадків, коли люди, які нібито померли, згодом несподівано поверталися до життя.

Ймовірно, це пояснювалося невисоким рівнем медицини в ХІХ столітті, коли лікарі плутали смерть з летаргічним сном чи глибоким зомлінням, пише Західний кур’єр.

Зокрема в 1890 році місто сколихнула історія, що трапилася зі старшою жінкою, яка справді повстала з труни. А сталося все так. Молода пані, яка мешкала в Станиславові по вул. Бельведерській, довідалася, що несподівано померла її мати, що проживала в Надвірній.

Глибоко засмучена, вона негайно вирушила до Надвірної, щоб віддати матері останню шану. Після похорону і поминальних урочистостей донька та інші присутні розійшлися, а на цвинтарі залишився лише грабар. Труна у могилі ще не була повністю засипана землею, бо цей процес грабар відклав на потім. Він ще навіть не був дуже п’яним, коли раптом почув стукіт у віко труни.

Від жаху в нього аж волосся на голові заворушилося. Від цих емоцій грабар повністю протверезів, швидко розкидав землю і відкрив труну. З неї вийшла цілком жива старша пані, яка після короткого відпочинку повністю прийшла до себе.

Ба більше, «покійниця» зажадала відразу ж поїхати до своєї доньки у Станиславів. Коли вона постукала в двері до помешкання доньки, та мало не збожеволіла від подиву і жаху, бо подумала, що перед нею стоїть привид. Але матері все ж удалося переконати її, що вона цілком жива і, до того ж, дуже голодна! Тож незабаром колишня «покійниця» і її щаслива донька вже удвох насолоджувалися вечерею.

Підготувала Олена БУЧИК