В історії нашого краю неодноразово траплялися крадіжки у храмах, які особливо шокували людей своїм цинізмом. Так, у січні 1909 р. невідомий злодій пограбував костел єзуїтів (тепер Свято-Троїцький кафедральний собор на вул. Грюнвальдській, 1).

Серед білого дня, десь між першою і другою годиною пополудні, злочинний візитер украв з олтаря Матері Божої кільканадцять срібних прикрас, які висіли на ньому. Костел цілий день був відкритий, і злодій скористався моментом, коли біля олтаря нікого не було. Загальна шкода склала майже 80 корон, але мешканців міста шокував насамперед сам факт святотатства.

У 1935 р. на Станиславівщині діяла ціла банда, яка обкрадала храми. Її серед інших вирізняв «сімейний підряд», адже очолювали цю банду такий собі Станіслав Якубанець та його син Александер. У квітні 1935 р. зухвалі злодії проникли до парафіяльного костелу в Надвірній і викрали цілий ряд срібних і золотих предметів. Коли поліція натрапила на слід банди і провела обшук у помешканні її ватажків, то знайшла відламані частини коштовних церковних кубків, таць для збору пожертв та інші предмети, викрадені з храмів. Що ж, для злодіїв немає нічого святого, інакше вони не були б злодіями.

Підготувала Олена БУЧИК