Ще у ХІХ столітті вулиця Липова (тепер вул. Шевченка) була улюбленим місцем для прогулянок містян. Проте ці прогулянки інколи бували небезпечними.

Ось що повідомила газета «Кур’єр станиславівський» у 1888 році про небезпеку прогулянок по цій вулиці,пише Західний кур’єр:

«У неділю, близько десятої вечора, солдати 95-го полку піхоти і крайової оборони допустили брутальне насильство у стосунки до доньки місцевого купця пана Г. Вона йшла вулицею разом зі своїм чоловіком. На розпачливі крики жертви, якій уже не міг допомогти чоловік, бо лежав побитий і безпорадний, вибігли стражники палацу барона Ромашкана і пострілами намагалася відстрашити нападників. Але вони були впевнені у своїй чисельній перевазі і своєї жертви не випустили. На звуки криків і пострілів з найближчих казарм уланів прибув сержант і арештував одного з нападників. Насильство, якого було допущено, і загроза безпеці вимагають, щоб наша міська рада зайнялася цією справою і звернулася до військової влади, аби такі випадки більше не повторювалися».

Ця коротенька замітка спричинила в місті ефект вибуху бомби і викликала величезне обурення. Містяни навіть сумнівалися, чи була ця інформація правдою, а не газетною «качкою». Проте наступного 1889 року преса повідомила, що винуватий у нападі на жінку Томаш Пелешек, піхотинець 14-ї роти 95-го полку піхоти був засуджений вироком військового суду на два роки суворого режиму. Ще один винуватець, Кароль Фрауц, отримав півтора роки суворого режиму. Ось так невесело закінчилася звичайна вечірня прогулянка станиславівського подружжя серед лип.

Підготувала Олена БУЧИК