В ХІХ столітті галицькі селяни потерпали від лихварів, серед яких було немало надзвичайно захланних і недобросовісних осіб.

У серпні 1900 року газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала замітку про ситуацію з лихварством на Станиславівщині і судовий процес проти лихваря, пише Західний кур’єр:

«Яких форм набирає лихварство в селах, ми бачимо з судових процесів, які ведуться в наших регіональних судах. Найяскравіші приклади недобросовісного лихварства спостерігаються у гірських районах, де легковірність люду наштовхується на непорядність лихварів. І далеко не всі такі випадки доходять до судів. Один із таких процесів якраз відбувся нещодавно.

На лаві підсудних опинився лихвар Герш Берґверк із села Ланчина (знаходиться в сучасному Надвірнянському районі –  Авт.), який позичав селянам по кільканадцять злотих ринських, а взамін за це брав в оренду їхню землю на роки. Такий собі Дмитро Попович був винен Берґверкові 15 корон, а віддав 16 і ще був винен чотири. Потім селянин помер, а вдова Поповича була змушена віддати в оренду лихвареві на два роки цілий морг (1 морг – 0,5755 гектари – Авт.) ґрунту, щоб погасити борг.

Однорічний дохід із цієї землі сягав десяти корон. І таких випадків було зафіксовано багато. Карний трибунал визнав Герша Берґверка винним у недобросовісному лихварстві і присудив його до трьох місяців тюрми і штрафу в 500 корон. До речі, тим здирством пан Берґверк нажив собі незлий маєток, який складав кільканадцять тисяч корон».

Підготувала Олена БУЧИК