8 травня 1874 року цісар видав декрет про створення вищої реальної школи у Станиславові із зарахуванням її на державний кошт, а з 1 вересня у новому навчальному закладі розпочалися навчання.

Реальна школа знаходилася у будівлі по вул. Незалежності, 17. Зрозуміло, що вчилися там лише хлопці. І їх, неначе у бойовиках, цілком можна було назвати «реальними хлопцями», бо траплялося у школі всяке. Так, у листопаді 1911 року преса повідомила, що учень шостого класу пхнув свого товариша кілька разів ножем у бік, від чого той отримав серйозні поранення, пише Західний кур’єр.

А сталося все так. Учень шостого класу, якого преса називає за ініціалами Кл. Й., вирішив піти з уроків раніше, не отримавши на це дозволу когось із професорів. Випадково довідавшись про це, учень Й. розповів усе професорові, а той занотував у класному журналі, що Кл. Й. утік з уроків. На наступний день прогульник учинив «розборки» з учнем, який його видав, закидуючи тому, що він вчинив недружньо і підло. \

Проте учень-ябеда теж не залишився у боргу й засипав товариша образливими словами. Хлопці остаточно посварилися і почали битися. Під час бійки учень Й. витягнув невеличкий ножик. Його противник налякався і почав кричати, проте нападник не витрачав даремно часу і пхнув тим ножем свого колегу. Поранений хлопець утік, а потім пішов на заняття. Під час заняття він притискав рани в боці кулаком, але з них усе одно лилася кров, а то того ж, рани сильно боліли.

Врешті-решт інші учні і професор помітили кров на його одязі та на підлозі, і у класі зчинився страшний гармидер. Професор зупинив заняття і побіг шукати лікаря. Виявилося, що в учня дві глибокі рани, тож йому надали першу допомогу і відправили лікуватися. Чи був притягнутий до відповідальності винуватець інциденту, преса не повідомляє.

Підготувала Олена БУЧИК