В 1936-1939 роках в Іспанії тривала громадянська війна. Поштовхом для її початку стало те, що ліві сили розпочали радикальні зміни, що були ворожими духу іспанського народу: патріоти піддавалися репресіям, здійснювалися непопулярні соціально-економічні реформи – пише “Західний кур’єр”.
Праві сили наважилися на військовий переворот з метою повалення лівого уряду. Але який же стосунок іспанські події мали до тогочасного Станиславова? В 1937 році тут виникла афера, яка начебто мала на меті поставку товарів для іспанських повстанців.

Місцевий купець Еміль Кубер познайомився з двома поважними панами – Казимиром Висоцьким і Владиславом Ходіяшем, які представилися чиновниками міністерства скарбу і за певний гонорар обіцяли посприяти зниженню податку для купця.

Принагідно вони запропонували Куберу вигідний ґешефт – постачання шкіри для потреб повстанців в Іспанії. Вартість оборудки була немалою – аж 10 тис. злотих. Кубер радо погодився, бо бізнес виглядав дуже вигідним і обіцяв добрий прибуток. Крім того, гарантами в ньому виступали такі поважні особи – працівники міністерства скарбу! Недовго думаючи, купець придбав велику партію шкіри на станиславівській фабриці Маргошеса і заплатив за неї відповідну суму. Згодом Висоцький і Ходіяш забрали товар, а купець виставив вексель, який невдовзі мав бути оплачений.

Але гроші «від іспанських повстанців» у належний термін так і не надійшли, тому Кубер вирушив до Варшави, щоб відшукати «чиновників міністерства». Там наївний купець дізнався всю правду: «чиновники» були не працівниками міністерства, а відомими варшавськими шахраями. Шахраї встигли втекти, але поліції вдалося натрапити на їхній слід. У Кракові їх було затримано і доправлено до станиславівської тюрми.

Підготувала Олена БУЧИК