Відомо, що Коломию здавен позначають на європейських мапах, зчаста плутаючи правдиву назву міста (Colomia, Kolomyja, Kolomea) з викривленою (Colonia).

Натепер відомо, що Коломия (COLOMIA) зафіксована на мапі Середньої Європи М. Беневентано і Б. Вановського (перероблена Николою з Кузи) з «Географії» Птолемея. Рим, 1507 рік. 

Птолемей (прибл. 87 — 165 рр.) – давньогрецький учений, залишив перелік держав, країв і міст. А що як на мапах Птолемеєвої «ГеографіЇ» є також наша Коломия? Це була б сенсація!

... Читати далі »

У вересні 1928 року в Станиславові гучно відсвяткували 200-річний ювілей Державної гімназії. З нагоди свята львівська газета «Діло» опублікувала спогади українського громадського діяча Миколи Парфановича, який отримав освіту в цьому навчальному закладі – пише “Західний кур’єр“.
Він згадував про особливості навчання у гімназії, «добрих» і «поганих» учителів, а також про кумедні випадки зі свого гімназійного життя.
Тож далі надаємо слово автору.

Директор із «захмареним» обличчям
Початок вересня 1880 року. З тремтячим серцем я переступаю пороги непривітних мурів колишньої єзуїтської колегії, на яких видніються знамена австрійської держави, великий двог ... Читати далі »

Незважаючи на флер провінційності, Станиславів початку ХХ століття міг похвалитися жвавим нічним життям – пише “Західний кур’єр“

Деякі кав’ярні та ресторації працювали майже до ранку, публіку розважали танцівниці та музичні капели. Власники також намагалися брати на роботу гарненьких касирок, які приймали оплату від клієнтів. Однак у 1904 році така працівниця дуже розчарувала власника однієї з міських кав’ярень, чию назву давня преса тактовно замовчує.

Чарівна Зося, яка прибула до Станиславова «просто з Варшави», була улюбленицею клієнтів. Блакитноока, з золотистим волоссям, убрана у шовк та батист, вона була справжньою окрасою кав’ярні. Тому не дивно, що гості час від часу пр ... Читати далі »

Сьогодні, 22 травня, у церкві Святого Миколая в Драгомирчанах відбулось освячення анотаційної дошки духовному наставнику, українському патріотові, довголітньому пароху с. Драгомирчани отцю Миколі Остап’яку.

Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

“Історія його життя нагадує нам, що вірити в Бога – це привілей, за який ще зовсім недавно треба було боротися. Московські окупанти змушували українських священників відмовлятися від своєї віри”, – пише Руслан Марцінків.

... Читати далі »

У рамках проведення фестивалю "Ретро смак" активісти і краєзнавці прибрали соляну криницю у селі Новиці на Калущині.

Соляна криниця увійшла до туристичного маршруту "Бойківська сіль", який розробили три громади Прикарпаття: Долинська, Калуська і Новицька, інформують "Вікна".

Невеликий колодязь у Новиці наповнений соленою ропою. Джерельна вода тут проходить через пласт солі та виходить на поверхню концентрованим розсолом.

Ропу із криниці ... Читати далі »

Управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації розпочало публікацію туристичних репортажів промоційного проекту "Невдома: мандруй незвіданим Прикарпаттям".

Серед віртуальних екскурсій — публікація краєзнавця та екскурсовода родом із Калуша Андрія Костишина. Цього разу — про село Чесники на Рогатинщині. Тут Андрій Костишин радить відвідати церкву святого Миколая в Лучинцях, панорамний оглядовий майданчик у Чесниках, церкву святого Михаїла (стару) та церкву святого Михаїла і, звісно, сироварню. "Вікна" пропонують розповідь екскурсовода.

... Читати далі »

Багато відомих людей після смерті «бронзовіють», перетворюючись на ідеальних персонажів з енциклопедій. Хоча, насправді, у повсякденному житті вони мало відрізнялись від пересічних мешканців, любили розважитись, пожартувати. Іноді навіть жорстоко.

Журналіст Володимир Безгачнюк поділився з Репортером цікавезною історією, де головними героями виступають два відомі франківці – письменник, поет Степан Пушик та історик, академік Володимир Грабовецький.

Десь у дев’яностих Пушик, Безгачнюк і гуморист Павло Добрянський пішли на вокзал ... Читати далі »