В 1886 році Окружний суд Станиславова розглядав незвичну справу про юну дівчину, яка бажала вийти заміж.

Заможна селянка Тетяна Мацкевич мала доньку Марту. Вони мешкали у селі Соколів, яке тоді належало до Станиславівського повіту, а тепер знаходиться у Тернопільській області, пише Західний кур’єр.

Дівчина була худенькою і дрібненькою, але все ж сподобалася місцевому парубку Іванові Тихолізу і невдовзі стала його нареченою. Після заручин мати дівчини, її вітчим та опікун Михайло Храпко і юна пара відвідали пароха, щоб обговорити деталі церемонії.

Проте парох повідомив їм, що оскільки дівчина ще не досягла повноліття, вона може вийти заміж лише з дозволу опікунського суду. Він видав матері довідку про дату народження доньки та детально пояснив, що і як потрібно було робити.

Незабаром мати дівчини та її вітчим звернулися до повітового суду для вирішення цієї справи. Однак у суді вимагалася й присутність нареченої, а юна Марта мала ще такий дитячий вигляд, що матір побоювалася відмови суддів надати згоду на її шлюб. Тому замість доньки вона привела на суд свою племінницю Марію Мулик, яка була старшою, значно вищою і повнішою за Марту.

Згоду на шлюб було отримано, проте вже після процесу суддям стало відомо про підміну дівчат, внаслідок чого матір та вітчим Марти знову постали перед судом за шахрайство. Суд присудив Михайла Храпка до шести тижнів арешту, Тетяну Мацкевич – до чотирьох тижнів, а Марію Мулик – до трьох днів.

Проте засуджені подали апеляцію до Окружного суду Станиславова, який пом’якшив покарання. Матір і вітчим юної нареченої мусили відбути лише 14 днів арешту, а Марію Мулик зовсім звільнили від покарання. Станиславівський суд поставився з розумінням до того, що мати і вітчим нареченої були простими сільськими людьми і не розуміли, що порушують закон. Та й як тут не зрозуміти пристрасне бажання панянки вийти заміж?

Підготувала Олена БУЧИК