У листопаді 1938 року в Окружному суді Станиславова розглядалася справа, яка вкотре переконливо довела, що ревнощі можуть спричинитися до біди.

Львів’янин Едвард Федер, що займався ремонтом приміщень, був жонатим, але закохався у мешканку Станиславова, яка була на 20 років від нього молодшою. Чоловік прислухався до голосу серця, розлучився з дружиною і одружився з коханою.

Протягом двох років подружнє життя Едварда Федера та його дружини Гелени було безхмарним. Чоловік добре заробляв і всіляко балував кохану, купуючи їй дороге вбрання і прикраси. Щоб мати ще більше грошей, він вплутався у якусь авантюру і потрапив до тюрми на два тижні. Поки благовірний перебував у негостинних тюремних стінах, вродлива пані Гелена познайомилася у Львові з якимось чоловіком і зав’язала з ним близьке знайомство.

Коли Федер вийшов із тюрми, він довідався про любовну пригоду дружини і покинув її та їхню дитину. Певний час він мешкав у місті Бєльську, але через кілька місяців усе ж повернувся в сім’ю. Однак про минулу згоду і безхмарне подружнє життя вже не було й мови. Федер став дуже підозріливим, постійно контролював дружину і дуже хвилювався через те, що вона може його знову зрадити.

У жовтні 1938 року пані Федер несподівано захворіла і мусила лягти до станиславівського шпиталю, щоб підлікуватися. Ошаленілому від ревнощів чоловікові здалося, що дружина і в шпиталі може знайти собі кавалера і завести новий роман.

Під час одного з візитів до дружини у шпиталь він облив їй обличчя соляною кислотою, щоб вона вже нікому більше не сподобалася. За свій вчинок ревнивий пан Федер постав перед судом і був засуджений до 18 місяців тюрми.

Підготувала Олена БУЧИК