Наприкінці ХІХ століття умови роботи місцевого суду залишали бажати кращого як для суддів та урядників, так і для мешканців міста і всього Станиславівського повіту, які мусили залагоджувати тут свої справи.

У 1886 році газета «Кур’єр станиславівський» процитувала одного з тутешніх адвокатів, який описав ситуацію, що панувала у судових приміщеннях, пише Західний кур’єр: «Досі мені ще не доводилося бачити в жодному суді настілки невідповідно облаштовану залу для розгляду цивільних справ, як у тутешньому повітовому суді. У дні розгляду справ тут збирається кілька десятків осіб, і ще кільканадцять адвокатів та урядників працюють тут по кілька годин. Але тут немає навіть вішаків, щоб можна було повісити на них плащ і капелюх. Немає навіть відповідної кількості столів і крісел.

Адвокати і сторони справи мусять перебувати тут годинами у верхньому одязі і чекати, аж поки звільниться якийсь малий куточок, щоб підготували протоколи розгляду справ, вердикти, показання свідків та інші докум виправити цілком невеликим коштом, тому будемо сподіватися, що Те ж саме можна сказати і про приміщення для розгляду земельних приміщення таке тісне, що нема місця не лише на вішаки і столи, а й акти, які зберігаються не лише на столах, а й під ними, у вільному д можуть бути пошкоджені чи й викрадені якоюсь із сторін. Стільці та призначені для відвідувачів, панове урядники використовують для з тому не раз доводиться дуже просити, щоб тобі виділили хоч трохи настільки темне, що у похмурі дні вже у четвертій годині вечора тре хоч щось можна було прочитати».

Ця ситуація докорінно змінилася лише в 1911 році, коли по вул. Білінсько постала нова будівля суду.

Підготувала Олена БУЧИК