Кажуть, що недоліки людини є продовженням її переваг. Наприклад, ощадливість – це загалом позитивна риса характеру, але коли вона надмірна, може стати причиною різних неприємностей – пише “Західний кур’єр“.

Саме так сталося з Леоном Пізяком, мешканцем Скали-Подільської (тепер Тернопільська обл.). Через свою надмірну ощадливість цей добродій у липні 1938 року потрапив до стани­славівської тюрми. Він був уже старшим чоловіком і вигадав небанальний спосіб економити на харчуванні.

Пізяк їздив різними галицькими містами, ходив по рестораціях, а коли надходив час платити за обід, казав, що не має грошей. Він жалісливо скаржився, що є бідним старим чоловіком, і йому не вистачає коштів на їжу. Щоб виглядати порядним в очах рестораторів, Пізяк пропонував записати кошти за страви йому в кредит або ж викликати поліціянта.

Але станиславівські ресторатори у своїй більшості були людьми добрими, активно займалися благодійні­стю і допомагали бідним. Тому вони жаліли бідолаху і просто відпускали його з миром. Варто сказати, що апетити у «бідного чоловіка» були нічого собі. Він міг поїсти і на шість злотих, притому, що обід у тодішніх міських рестораціях вартував у середньому три злотих.

Кілька разів Пізяк таким способом «розвів» на обід станиславівську ресторацію пана Гендлера. Її керівник теж був доброю людиною і вирішив допомогти «бідному чоловікові» зекономити ще й на житлі. Він звернувся до поліції, і милосердні судді згодом надали ощадливому пану Пізяку цілком безкоштовну тюремну камеру на два тижні разом з повним державним утриманням.

Підготувала Олена БУЧИК