Статті із старих часописів дозволяють нам поринути у давно минулі дні і «прожити» з ними пережите колись. Адже так, як відтворювалася атмосфера свят чи подій  у тодішніх публікаціях, не може  зберегти й найдосконаліша пам’ять. Сьогодні ми пропонуємо читачам повернутися на  85 років назад і перенестися у село Підгороддя під Крилосом, щоб відчути святковий настрій жителів цього поселення з нагоди 35-літнього існування читальні «Просвіти» та посвячення «Народного Дому» в Підгородді біля Галича», яке відбулося  18 серпня 1935 року. Правопис статті, яку ми відшукали у львівському часописі «Діло», подаємо із збереженням тогочасного правопису.

Подав Іван ДРАБЧУК ... Читати далі »

Існує кілька версій про час народження Памва Беринди, мовознавця, письменника, видавця, релігійного і культурного діяча першої половини XVII ст. Одні джерела подають 1570 рік, інші – період між 1555 та 1560-им роками. Немає єдиної думки і про місце народження цієї видатної постаті Галичини та всієї України. Деякі дослідники вважають, що Павло Беринда (ім’я Памво взяв при постриженні в ченці) з’явився на світ у с. Чайковичі Самбірського району Львівської області. За однією з версій, його родина походила з Молдови. Саме прізвище, як припускає мовознавець Іларіон Свєнціцький, румунського або східного походження. Історик-краєзнавець Іван Драбчук, автор книги «Постаті галицької історії», стверджує, що це наш земляк, котрий народився на Івано-Франківщині, в містечку Єзуполі Тисменицького району (в той час називалось Чешибіси).

Мабуть, варто теж нагадати, що народний дім тому і був народним, що не мав бюджетного фінансування.

Природньо, що прогулянка, яка почалася вулицею Франка та Січинського, продовжується вулицею Тараса Шевченка, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.

Якщо брати до уваги коментарі читачів, то більшу цікавість викликають якраз будівлі з важкою, а то й трагічною долею, як от будівля міської Ратуші чи "Сокола" (він же колишній кінотеатр та концертний зал училища культури). Народний дім, який сьогодні так гордо здіймає свою вежу, під час Першої світової виглядав майже, як Ратуша с ... Читати далі »

Недавно у Брошнів-Осадській бібліотеці відбулася презентація книжки вчителя історії місцевого ліцею і директора КП «Музей депортацій українців у ХХ ст.» Брошнів-Осадської ОТГ Ярослава ПАВЛЯКА «Депортації як інструмент імперської московської політики в Україні». Видання, яке схвалене на засіданні педагогічної ради ліцею, рекомендоване як посібник з історії України, може стати, на наш погляд, не лише значимим кроком у процесі творення в селищі музею пам’яті про жертв геноциду через виселення, а й належним завершенням 2020-го як Року пам’яті депортацій українців у ХХ ст. на Прикарпатті.

Три розділи і «Додатки» книжки акцентують увагу читачів на історичній тяглості московської політик ... Читати далі »