У нашому місті кіно знімають нечасто, тому поява знімальної групи на вулицях завжди є предметом пожвавлення серед мешканців. Тим більше, якщо кіно не прос­те, а історичне.

У 1999 році режисер Олесь Янчук працював над стрічкою «Нескорений» – про командувача УПА Романа Шухевича. Там була сцена, як батальйон «Нахтігаль» входить до Львова у червні 1941 року. Чомусь ці події вирішили знімати у Франківську. Можливо, через вдалу локацію. Адже тоді в самому центрі, на початку Чорновола, чекала реставрації австрійська кам’яниця, з якої потім зробили готель «Станіславів», пише Репортер.

Аби зекономити на масовці, якій треба платити, кіношники домовилися з начальником гарнізону й залучили солдат-строковиків із полку зв’язку та навчального цент­ру прикордонників. Останніми керував прапорщик Василь Кузьмін. Він згадував, що солдат переодяг­ли у справжню німецьку форму. Йому теж пропонували знятися, але форма була стара, брудна, побита міллю, тож він відмовився. Про що шкодує й дотепер.

Епізод був доволі простий. Солдат вишикували в колону й вони мали пройти повз будинок і легковик, який перед тим підпалили. У фільмі це займає кілька секунд, але знімали цілий день. Хлопці доб­ряче втомилися, настав час обіду, а їх далі ганяли туди-сюди. Коли ж прапорщик Кузьмін натякнув, що солдат було б добре погодувати, помічник режисера задумався, а потім купив усім хот-догів.

Навпроти знімального майданчика зібралося багато людей, що прийшли подивитись на «кіно й німців». Серед них був і нинішній гендиректор ТРК «Вежа» Тарас Зень. За його словами, посеред дороги тоді були розкидані різні номери газети «Факти». Папір мав символізувати хаос у залишеному совітами місті. То під час обідньої перерви солдатики попіднімали газети, захоплено їх розглядали, жваво коментували та обмінювалися примірниками.

Що ж такого там було? На останній сторінці тоді друкували фото оголених моделей. Отаке кіно, такі «німці».

Іван Бондарев