Колись на Грушевського, 9 стояв двоповерховий будинок. На старих поштівках можна розібрати вивіску «Римська лазня», яку тут відкрили у другий половині ХІХ століття. Особливістю закладу була помірна температура й висока вологість.

Приватні лазнички у власних помешканнях могли собі дозволити лише заможні містяни, тож клієнтів у громадської лазні вистачало. Серед них траплятись навіть знаменитості, пише “Репортер“.

У Польщі добре відома постать Агатона Гіллера (1831-1887). Коли у 1863 році спалахнуло анти­російсь­ке повстання, він став одним з його керівників, півтора місяця навіть виконував обов’язки голови уряду. Після придушення виступу Гіллер емігрував, жив у Швейцарії та Франції, а в 1884 році перебрався до австрійської Галичини. Оселився у сестри в Станиславові, її будинок стояв на Франка – там, де тепер лікарня. Вів активне громадське життя, гуртував навколо себе польську інтелігенцію, заснував найпопулярнішу міську газету «Кур’єр Станиславівський», що виходила аж до приходу совітів. Паралельно писав до інших часописів, навіть до чиказької «Газети польської». Працював над капітальною «Історією Січневого повстання», але не встиг закінчити.

18 липня 1887 року Гіллер раптово помер. Журналіст Готхільд Кон у книзі «Останні хвилини Агатона Гіллера у Станиславові і погреб його», що побачила світ того самого року, наводить дві версії смерті. За однією, причиною став несподіваний напад астми. За іншою, в середині липня Гіллер помився під прохолодним душем у римській лазні й застудився. А оскільки мав хронічне запалення кишківника, то отримав ускладнення і помер.

А пішов би він до турецької лазні на Низовій, де не економили на дровах, книгу про повстання гарантовано б дописав.