У понеділок, 9 липня, мер Івано-Франківська Руслан Марцінків мав нараду з археологами, краєзнавцями та громадськими активістами щодо того, що будуть робити зі знайденою частинкою історії нашого міста – Тисменицькою брамою. У всіх єдина думка – зберігати. Яким саме чином – поки ще не вирішили.
Керівник ініціативи «Івано-Франківськ Який Треба Берегти» Марія Козакевич, яка активно допомагає проводити розкопки, розповіла “Галицькому кореспонденту”, що коли вона довідалася про розкопки частини муру, то однозначно вирішила, що таку історичну знахідку не можна знову закопати в землю. Активісти питали в керуючих органів як рухатися далі, просили не закопувати і дозволити продовжити розкопки. З перших днів влада пішла на зустріч – дала техніку для роботи. Решту археологи з історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто» копають вручну лопатами, адже мають досвід як це все правильно професійно робити.
Також Козакевич додала, що розкопки планують завершити до початку холодів.
Поки ведуться розкопки, комунальники закінчують ремонт вулиці Лесі Українки, де знайшли історичну пам’ятку. «Ми майже закінчили ремонт і вийшли до вулиці Галицької, якраз там де відкопали браму. Відступимо від місця розкопок десь 2 метри, зробимо примикання до тротуарів і закінчимо на цьому роботу на вулиці Лесі Українки»,- розповів директор Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак.
Василь Тимків, директор комунального підприємства «Пам’ять», поділився своєю думкою щодо майбутнього історичної пам’ятки. Він переконаний, що цей об’єкт потрібно максимально законсервувати, як саме це зробити – вже більше інженерно-технічне питання, ніж археологічне. З досвіду, який має Європа, можна сказати, що подібна пам’ятка знайдена у Кракові, на тому місці відкрили музей, де зберігаються усі знайдені об’єкти тієї місцевості.
Директор комунального підприємства «Пам’ять» Василь Тимків розповідає, що ця історична пам’ятка є однією з найбільших споруд старого Станіславова. Найменша – Вірменська хвіртка, розташована біля Білого будинку. На давніх мапах міста видно, що оборонна споруда виводила на дорогу, яка веде до міста Тисмениці. Тому, власне, вона й отримала назву Тисменицька. Фактично брама існувала до початку ХІХ століття. Мур був розкиданий по всій території Станіславської фортеці, тому археологи сподіваються відшукати цікаві знахідки під час розкопок.
«Маємо сподівання, що цього разу цінна історична спадщина не буде залита в бетон, як це було з Галицькими воротами у нашому місті. Сподіваємось, що брама стане привабливим туристичним об’єктом для нашого міста. Можливо вдасться знайти комплекс таких об’єктів, якщо розширимо межі розкопок. У середмісті немає вільного квадратного метра, де б не було цікавих археологічних об’єктів», – додає Тимків.
Зараз археологи дісталися глибини близько двох метрів. Видно, що на цьому місці за радянської доби прокладали комунікаційні мережі і , можливо, фундамент був пошкоджений під час їхнього встановлення.
«Я вважаю, що розкопки треба проводити на значно ширшій території, тому що весь центр міста надзвичайно цікавий. Можливо, якщо археологи продовжать розкопки в бік кафедрального собору, то їм вдасться знайти один з підземних ходів, що вів від фортеці в напрямку вулиці Мазепи до теперішнього скверу у парку Шевченка», – зазначив директор КП «Пам’ять».
Розповіла про своє бачення і Марія Козакевич: “Зараз ще зарано говорити про якийсь точний вигляд, спочатку потрібно це все відкопати, щоб дізнатися який його стан і масштаб. Потім, напевне, варто організувати архітектурний конкурс з тими вихідними даними що у нас будуть і вирішувати, як воно буде виглядати: чи це буде під склом, чи матиме ще якесь накриття та чи можна буде спускатися вниз. Поки про це рано говорити. Наша мета – музеєфікація і консервація. Франківськ, маючи справжній скарб під ногами, не має права закопати і забути про нього”.
Савчук Софія |
