Музей мистецтв Прикарпаття і ще 18 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом UNESCO, пише КУРС з посиланням на Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА.

Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України та ухвалив відповідне рішення. Це важлива міжнародна перемога та визнання того, як відповідально Україна виконує норми міжнародного гуманітарного права навіть під час повномасштабної війни.

До Списку під посиленим захистом додали такі об’єкти:

• Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область;
• Успенський собор, м.Харків;
• Борисоглібський собор, м. Чернігів;
• Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
• Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
• Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;
• Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;
• Покровська церква, м. Харків;
• Приморські сходи, м. Одеса;
• Воскресенська церква, м. Суми;
• Кирилівська церква, Київ;
• Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
• Троїцький собор, м. Суми;
• Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область;
• Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
• Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
• Одеський національний художній музей, м. Одеса;
• Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;
• Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.

Порушення «імунітету» таких об’єктів є серйозним міжнародним злочином і тягне подвійну відповідальність — як держави, так і окремих осіб.

Загальна кількість українських об’єктів у Списку зросла до 46. Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права.

В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.

Також за ініціативи України минулого року розпочалась дискусія щодо міжнародно-правової відповідальності за порушення імунітету об’єктів під посиленим захистом. Результати дослідження, проведені групою міжнародних експертів, були презентовані під час 20-го Засідання Комітету Другого протоколу.

До речі, посилений захист – найвищий рівень міжнародно-правової охорони, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Об’єкти, які отримують цей статус, мають мати виняткове значення для людства, бути захищеними на національному рівні та не використовуватися для військових цілей.