Під час археологічних розвідок Погінського монастиря, що на Франківщині, представники Карпатського національного університету імені Василя Стефаника виявили кераміку лука-райковецької культури, що датується ІХ століттям, залишки фундаменту зруйнованого монастиря, а також дізналися про документи, які вказують на заснування обителі у середині ХІІ століття, що на пів століття раніше, ніж вважалося досі. Дослідження проводили з 8 до 19 червня 2026 року.

Про це Суспільному розповіла керівниця експедиції, доцентка кафедри етнології і археології Карпатського національного університету Світлана Боян-Гладка.

Що вдалося виявити під час розвідок

Зі слів керівниці археологічної розвідки, дослідження проводили за допомогою візуального обстеження, даних з архівів, фотофіксації та картографування без розкопок, на які поки що не мають дозволу. Участь у цих дослідженнях взяли 14 студентів-першокурсників спеціальності "Історія та археологія".

На території сучасної пасіки вони знайшли залишки старого фундаменту монастиря.

"Очевидно, це залишки від тієї церкви, яку розбили комуністи у 1950 році. Монастир тоді дуже постраждав. На місці келій комуністи збудували психоневрологічний диспансер. Це приміщення досі є", — каже дослідниця.'

Світлана Боян-Гладка говорить, що радянські військові, коли захопили монастир, прострелили щонайменше вісім ікон. Люди врятували образи, і вони досі є у монастирі.

"Також місцеві розповідають, що закопували церковні речі у землю, аби їх не знищили окупанти, але були випадки, що такі знахідки виявляли більшовики та забирали їх", — каже Світлана Боян-Гладка.

Територія давнього цвинтаря

За допомогою австрійських військових карт XVIII–XIX століть студенти виявили територію давнього монастирського цвинтаря.

"Він розташовувався на пагорбі навпроти церкви, через став, у бік Тисмениці, де зараз починаються стації. Зараз — це просто горб. Слідів від цвинтаря ми не знайшли", — розповідає Світлана Боян-Гладка.

Під час археологічних розвідок дослідники також віднайшли старі паломницькі шляхи.

"Вони десь йдуть поряд із сучасними. Особливо, коли дивитися з півночі на сучасну церкву в Погоні. Також була дорога через ліс", — каже науковиця.

У лісі поблизу нової церкви знайшли артефакт з ІХ століття.

"Це — зразок кераміки від посуду. Ми його знайшли на поверхні землі. Він належить до лука-райковецької культури. Цей артефакт ідентифікував мій колега, старший викладач кафедри етнології і археології Ігор Кочкін", — говорить дослідниця.

Нові дані про час заснування Погінського монастиря

За легендою, перший монастир на тому місці заснували у ХІІІ столітті, каже Світлана Боян-Гладка. Під час археологічних розвідок ігумен монастиря надав їй документ, який спростовує цю легенду.

"Отець Терентій Цапчук передав мені документ, який засвідчує про ще раніше заснування — середина ХІІ століття. Він теж вивчає історію монастиря, і ми обмінюємося архівними документами", — каже керівниця експедиції.

Також із відомостей від отця вона дізналася, що територія монастиря сягала 100 гектарів. 42 гектари складали земельні угіддя, які обробляли ченці. Також у користуванні в монахів були ліси та сади.

"У ХVІІ-ХVІІІ століттях у них були навіть два сади, розміщені на горбах, а поміж дерев вони садили городину. Тобто такі тераси були", — говорить Світлана Боян-Гладка.

Чи будуть археологічні розкопки в Погоні

У планах, каже науковиця, — видати публікацію про дослідження та отримати дозвіл на археологічні розкопки на території монастиря.

"Зараз мої колеги — кафедра етнології та археології Карпатського університету на чолі із завідувачем, професором Миколою Кугутяком — активно працюємо в архівах України та Польщі. Шукаємо інформацію про Погінський монастир. Це — лише початок великої роботи. Надіємося, наступного року отримаємо від Інституту археології НАН України дозвіл на археологічні дослідження, тобто шурфування грунту чи копання, щоб детальніше дослідити виявлені фундаменти", — каже Світлана Боян-Гладка.

Учасники археологічної розвідки також опитували місцевих жителів, збираючи усні свідчення про монастир.