Найперший пам’ятник Тарасу Шевченку побудували ще у 1914 році у селі Микулинцях (тепер передмістя Снятина). Другий за віком – 1934 року, в селі Устя. Всього на Снятинщині нині налічується 37 постаментів.З нових особливий пам’ятник у селі Видинові. Тим, що його виготовив 1994 році скульптор зі Снятинщини Степан Шиндро, пише Репортер.

Цікаво, що до 200-річного ювілею Кобзаря у Снятині навіть вийшов фотоальбом з історією всіх цих пам’ятників. Тоді ж випустили фотолітопис, в якому представлений кожен населений пункт району зі своїми ювілейними заходами.

Всі ці пам’ятки посідають почесні місця в Снятинському музеї культури та книги, де облаштували розгорнуту тематичну виставку до 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.

Знаменита Снятинщина і своїми книговидавцями, кожен із яких доклався до популяризації творів Тараса Шевченка. Це Василь Клічак (столичний видавничий центр "Просвіта"), Ярема Гоян, багатолітній директор дитячого видавництва "Веселка", Василь Пилип’юк ("Світло й Тінь"), Василь Гутковський (літературна агенція "Піраміда"). Нарешті, Снятинська друкарня "Прут-Принт", де впродовж десятків років був керівником нинішній директор музею культури і книги Володимир Карий.

Ще один покутянин капітан 1-го рангу Військово-Морських сил України Мирослав Мамчак видав книжку "Тарас Шевченко і флот". Це ґрунтовне дослідження кримчанина про літературну і мистецьку діяльність Шевченка, пов’язану з його службою на військових кораблях Аральської науково-дослідної ескадри.

І, нарешті, шість уродженців Снятинщини стали лауреатами Національної премії імені Тараса Шевченка. Це художники Василь Касіян та Іван Остафійчук, письменник Ярема Гоян, фотомайстер Василь Пилип’юк, композитори Ганна Гаврилець та Богдана Фроляк.