Ось уже більше року в Крилоській школі діє гурток «Нащадки княжої слави» від Івано-Франківського обласного центру туризму і краєзнавства.

У керівника гуртка І. М. Коваля стало традицією проводити заняття з гуртківцями на базі Музею історії Галича.

Нещодавно керівник Бурштинської філії Зіновій Любінець ініціював проведення відкритого заняття на тем ... Читати далі »

Сто років тому, як і сьогодні, галицькі підприємці нарікали на високі податки й неймовірно заплутану систему їх сплати. Хоч платили тодішні галичани до державної казни значно менше, ніж у наші дні. Але тоді мало не щодня можна було чекати податкових «сюрпризів», адже не лише держава, а й кожна провінція і навіть місто мали право вводити свої податки. Тож не дивно, що мешканці Станиславова реагували на зелені мундири податкових працівників, «як собаки на гицля».

Найбільше держава заробляла на продажі спирту
В Австрії, крім податків, які ухвалював цен ... Читати далі »

За Австрії в Галичині діяла цісарсько-королівська жандармерія, основною функцією якої була охорона державної безпеки та громадського порядку. Жандарми підпорядковувалися староству і протидіяли небажаним зібранням і мітингам, запобігали можливій революції, розслідували державні злочини.

Проте в населення ці стражі порядку не користувалися особливою популярністю, інколи на них навіть здійснювали напади. В березні 1897 р. станиславівська преса повідомила про напад на жандарма Юзефа Муля, який ішов дорогою до Маріямполя. Він побачив двох селян – Варвару Величко і Стефана Саран ... Читати далі »

В сучасному Івано-Франківську висловлюються різні думки щодо дитячих балів та конкурсів краси. Сто років тому в Галичині вони теж були популярними, але багато хто ставився до таких розваг скептично.

«Ці забави зазвичай поєднуються з костюмованою ходою, з конкурсами туалетів, – писала тодішня преса.– Мабуть, не потребує пояснення, що така дресура легковажності в дитячих душах не належить до найкращих методів виховання. У нас такі бали все більше входять у моду. Діти отримують формальні запрошення, наряджаються як королевичі й королівни і витанцьовують вальси та ... Читати далі »

В сучасній українській пресі нерідко з’являються повідомлення про арешти високих посадовців, яких зловили на хабарі. Але насправді такі винуватці рідко несуть заслужене покарання.

На жаль, за Австрії чиновники-хабарники теж були не рідкістю й багатьом із них вдавалося вийти сухими з води. В жовтні 1901 р. львівський суд розглядав справу станиславівського судді Юзефа Праґловського, якого звинувачували в зловживанні службовим становищем. Він заводив карні справи проти станиславівських підприємців – інколи обґрунтовано, а часом і на «притягнутих за вуха» під ... Читати далі »

У 1883 р. в Станиславові збудували нову в’язницю «Діброва» (тепер вул. Чорновола, 119а). До складання проекту будівлі мали відношення аж два спеціалісти – віденський архітектор Франц Маурус і станиславівський інженер Юзеф Браунзайс. Але безпосередньо керував будівельними роботами інший архітектор – Донат Ціфферер (1845—1909), який спеціально для цього прибув з Відня.

Австрійська преса називає його відомим будівничим, який був відповідальним за зведення більш ніж 250 важливих споруд. Серед них – численні будинки у Відні, палаци аристократ ... Читати далі »

Ця теза, звісно, не відкриття, але, щоби довести це наочно для теперішнього покоління українців, треба багато що зробити. Йдеться про відновлення пам’яток сакральної культури древнього Галича. Про це говорили найвідоміші в Україні авторитети в галузі реставрації та ревіталізації під час засідання «круглого столу» на тему «Проблеми дослідження та збереження Успенського собору давнього Галича», яке відбулося у Львівській політехніці.

Нагадаємо, що Галицький Успенський собор – головний храм княжого Галича та другий за розміром храм Київської Русі ... Читати далі »