В сучасній українській пресі нерідко з’являються повідомлення про арешти високих посадовців, яких зловили на хабарі. Але насправді такі винуватці рідко несуть заслужене покарання.

На жаль, за Австрії чиновники-хабарники теж були не рідкістю й багатьом із них вдавалося вийти сухими з води. В жовтні 1901 р. львівський суд розглядав справу станиславівського судді Юзефа Праґловського, якого звинувачували в зловживанні службовим становищем. Він заводив карні справи проти станиславівських підприємців – інколи обґрунтовано, а часом і на «притягнутих за вуха» підставах. Кримінальну справу він завів і проти відомого в місті банкіра Каселя Кіслера – тоді власника кантора обміну валют. Придершись до якихось дрібних формальностей, суддя зажадав від нього хабар у розмірі 10 тис. злотих ринських за закриття справи. Але банкір не погодився платити, натомість поскаржився на нахабного служителя Феміди. В процесі проти судді свідками виступили 7 шанованих мешканців міста, у тому числі бургомістр Артур Німгін. Але засудити високого чиновника так і не вдалося. Суд присяжних виправдав його, і цей вирок підтвердив також дисциплінарний трибунал. В Станиславові такий результат процесу викликав загальне обурення. «Хтось зацікавлений постарався представити аферу Праґловського як витівки інтриганів, але ми в Станиславові аж надто добре знаємо, як насправді треба розглядати реабілітацію цього судді», – писала міська преса.
 

Підготувала Олена БУЧИК