Історичний роман займає поважне місце у світовій літературі. Багато хто зачитувався карколомними пригодами героїв Вальтера Скотта, Олександра Дюма чи Валентина Пікуля. Погодьтеся, цікаво подорожувати середньовічною Англією, мушкетерським Парижем чи Росією епохи двірцевих переворотів. А як вам зануритись у життя Станиславова? У підборі творів ми дотримувалися кількох критеріїв. 1) Сюжет має розгортатись у нашому місті на тлі якихось історичних подій. 2) Літературний твір повинен бути виданий окремою книжкою (чи книжечкою). 3) Автори – лише наші сучасники.
Від Заболоття до Баюрака Жив у Франківську один краєзнавець і була в нього маленька онука. Перед сном він розповідав їй казочки. Коли сюжети з ріпкою, Івасиком Телесиком і рукавичкою малій добряче набридли, дідусь проявив креатив. Він почав переповідати найцікавіші історії з життя старого Станиславова. Пройшли роки, дівчинка виросла, але вечірні бесіди міцно засіли у дідуся в голові. І він вирішив їх записати. У 2008 році побачила світ невеличка книжечка Адріяна Угорчака «У старому Станиславові». Вона складається з трьох оповідань, географічно об’єднаних межиріччям двох Бистрець. Перше з них – «Витоки» – переносить нас у часи Данила Галицького. Ні, ні, не подумайте, що автор примусив славетного князя, крім Львова, будувати ще й Станиславів. Тут йдеться про заснування села Заболоття, початки історії якого губляться у тьмі століть. Саме на його землях згодом заклали наше місто. У нарисі «З таємною місією» зустрічаємо мандрівного шпигуна Ульріха фон Вердума. Він завітав до Станиславова у 1672 році й залишив перший опис міста, який з істориків не цитував хіба лінивий. Власне на матеріалах щоденника фон Вердума й побудована розповідь письменника. Третій фрагмент історичної мозаїки належить до XVIII століття. Тут читач бачить Станиславів очами сільського хлопця Юрка, якого батько взяв із собою до міста. З ним ми потрапимо до першої української школи, познайомимось із майбутнім польським поетом Францішком Карпінським і навіть побачимо страту ватажка опришків Василя Баюрака.
Наш виклик «Коду да Вінчі» Богородчанський письменник Василь Бабій належить до надзвичайно плодовитих літераторів. З-під його пера вийшло чимало оповідань і повістей про славне, й не дуже, минуле нашого міста. У 2012 році він зібрав усі ці твори під однією обкладинкою – «Станіславів». «Сьомого червня 1666 року навряд чи хто аж надто припильнував, як у місто на втомленому коні в’їхав не менш втомлений вершник…». Таким перед читачами постає головний герой повісті «Д’Артаньян у Станіславові». Виявляється, славетний мушкетер був добрий знайомим фортифікатора Франсуа Корассіні. А до Станиславова він поперся розгадувати таємницю тамплієрів. Після розгрому цього ордену французьким королем вцілілі брати-лицарі подалися на Схід і збудували замок під Галичем. За їхніми скарбами і полює Д’Артаньян. Далі йде повість «Оборона фортеці». В ній описуються пригоди селянського парубка Корнія, який прибуває до Станиславова у пошуках роботи. Він кремезний, шляхетний і сексуальний. У перервах між зваблюванням панянок і служниць хлопець встигає відбити турецький штурм міста 1676 року… У продовженні, що називається «Падіння фортеці», фігурує вже син Корнія – Орест. Надворі початок ХVIII століття. Річ Посполита втягнена у вир Північної війни, на яку накладаються магнатські усобиці. Станиславів займають і грабують війська гетьмана Адама Синявського – заклятого ворога Йосипа Потоцького. Завершує книгу збірка оповідань. Тут і спалення міської відьми, і життя Ганни Орлик у Станиславові, і мармулядова пожежа. Але справжнім перлом є мініатюра «Оборона, оборона», в якій шинкарка Оксеня своєю голою дупою відганяє від стін фортеці турецьке військо.
Історичні байки подружжя Скавронів Коли за написання книги береться журналіст, вона зазвичай читається легко. Збірка оповідань «Гамлат. Старі байки» ще раз підтверджує це правило. Її автори – відомий франківський журналіст Богдан Скаврон та його дружина Любов. Сюжет захоплює одразу. Кінець 1780-х. Австрійський уряд відправляє до Станиславівського магістрату нового синдика (судового чиновника) Юрка Гамлата. Його прізвище запозичене з гуцульського дієслова «гамлатувати», що означає «робити кіпіш». Та за личиною скромного чиновника ховається посланець таємного братства, який має завдання відшукати у Станиславові могутній артефакт. Гамлат переживає багато пригод. Він заводить знайомство з Федьком Негребецьким, предкам якого було височайше дозволено пердіти у присутності короля, дістає запрошення на бал у палаці Катерини Коссаковської, навіть бере участь у полюванні на цундровця – дикого ведмедя, який тероризував околиці Станиславова. Книжечка невеличка, 48 сторінок. Але щедро здобрена іскрометним гумором. Тож десь годинка гучного реготу вам гарантована.
Усі кути трикутника У 2008 році на VII Всеукраїнському конкурсі романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова» твір подружжя франківських художників Весели Найденової та Ярослава Яновського отримало одразу дві нагороди – «Диплом лауреата конкурсу» та «Найкращий романтичний роман». Незабаром на полицях крамниць з’явилася книга «Долина Бельведеру». Хронологія роману охоплює період 1937-1943 років. Місце дії – Станиславів. За цей період у місті тричі змінювалась влада: польська, першосовіцька, нацистська. Але ці грізні події слугують лише фоном для романтичної історії. Автори вибудовують любовний трикутник, на кутах якого польський граф Адам Камінський, син багатого фабриканта Стас Маргошес і молода єврейка Магда Радек. Один із героїв – шпигун Ульріх фон Вердум – завітав до Станиславова у 1672 році Найсильніше виписана фінальна сцена роману. Покинута обома чоловіками Магда залишається в окупованому фашистами Станиславові. Разом із багатьма жінку женуть до заболоченої рівнини, що за Бельведером, де на них чекають ями та кулемети. Хтось штовхнув її раніше, ніж пролунала черга, а незабаром жінку вкрили мертві тіла. Вночі, продравшись крізь задубілих сусідів, Магда вилізла з ями. Ще й допомогла маленькій дівчинці, якій теж пощастило вижити. Чи вдалось їм врятуватись, чи їх одразу відвели в поліцію пильні містяни, читач може домислити сам… Ось і все, що ми зібрали. Виглядає не густо. Втім є надії на продовження переліку. Є інформація, що Софія Андрухович пише роман, події якого розгортаються у Станиславові початку ХХ століття. Твір матиме форму щоденника та міститиме унікальні фотоілюстрації. Чекаємо на презентацію. Іван Бондарев | 
