У селі Верхній Ясенів Верховинської громади на Івано-Франківщині відкрили меморіальну дошку видатній гуцулці Марії Кричунєк. За переповіданнями, "Чукутиха" могла три доби співати пісні та жодного разу не повторитися. Отримала славу за кордоном завдяки світлині з люлькою.

Меморіальну дошку відкрили на фасаді музею "Історія села Верхній Ясенів". Захід приурочили до 190 річниці від дня її народження Марії Кричунєк (26 квітня 1836 року) та 90-х роковин від дня смерті, інформують "Вікна" з посиланням на Івано-Франківську облдержадміністрацію.

У заході взяли участь представники влади, громадськості та культурної сфери. Подію супроводжувала мистецька програма за участю творчих колективів.

На завершення заходу зі словами подяки виступив працівник музею, керівник народного аматорського ансамблю дримбарів та правнук Марії Кричунєк-Чукутихи Микола Максим’юк.

Що відомо про "Чукутиху"

Марія Кречунєк "Чукутиха" народилася 26 квітня 1836 року в Ясенові Горішньому (нині Верховинський район) в родині Василя Кречунєка та Євдохи Костюк. 10 листопада 1867 року одружилася з Йосипом Полєком (1830—1917), якого всі кликали Чукут — замкнений у собі, відлюдькуватий, скритний. У шлюбі народила п’ятеро дітей.

Марія заробляла на життя, співаючи пісні на весіллях. Про неї казали, що вона могла три доби співати пісні і не повторитися жодного разу. 

У 1920-х до Верховини переїхав військовий фотограф Микола Сеньковський. Він фотографував гуцулів, їхні ремесла, побут, пейзажі та продавав знимки по всій Європі. 1926 року він сфотографував 90-річну Марію Чукутиху у святковому вбранні з люлькою. Фотосесію автор назвав «Стара гуцулка». Знімки ввійшли до збірки «Гуцульські типи».

А вже 1931 року знімок, на якому Чукутиха зображена з люлькою, був представлений на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі. Портрет здобув Гран-прі — найвищу нагороду.

Померла Марія 1936 року в 99-річному віці. Похована на цвинтарі біля церкви, недалеко від місця, де вона жила, у Верхньому Ясенові.