Вівторок, 21.05.2024, 03:03:01

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
 
Архів новин
Головна » 2012 » Листопад » 9 » Олекса Волянський - священник і громадсько-культурний діяч Гуцульщини.До 150-річчя від дня народження
21:49:38
Олекса Волянський - священник і громадсько-культурний діяч Гуцульщини.До 150-річчя від дня народження
Олексій Волянський народився 7 жовтня 1862 року в селі Звинячі Чортківського району на Тернопільщині. Ще з дитячих років присвятив своє життя служінню Богові. Його батько, дід і прадід також були священиками, а далекі предки походили з села Волі Самбірського району на Львівщині, через що, мабуть, і носили таке прізвище.
У 1886 році Олекса взяв собі за дружину Марію Бурачинську з Криворівні. Батько дружини, Андрій Бурачинський, був священиком. У 1894 році батько помер. І тепер священиком стає Олекса Волянський. Він служив у Криворівні тридцять років.
Невдовзі після одруження в сім’ї Волянських народжується дочка Володимира, через деякий час – син Роман та найменша дочка Кикемія.
За час служіння в Криворівні в о. Волянського з візитами побували багато видатних особистостей, а саме: І.Франко, М.Коцюбинський, Л.Українка, О.Кобилянська, В.Стефаник, Г.Хоткевич, О.Олесь, А.Крушельницький, О.Маковей, художники І.Труш, І.Северин, М.Жук, Ф.Красовський, літературознавець М.Могилянський та інші.
У резиденції в Криворівні отець Олекса мав багату бібліотеку й архів. Бути б їм національним багатством України, якби не перша світова війна. Російські офіцери все спалили, в тому числі й листи Івана Франка до Олекси Волянського. Решта реліквій догоріла вже разом з резиденцією в Соколівці від тих самих рук.
Перша світова розкидала родину священика по світах. З утворенням ЗУНР отець Волянський активно включився в процес державотворення. Дочка Володимира опинилась у Відні, син Роман загинув невідомо де і коли, а дочка Кикемія виїхала на Волинь з учительською місією УСС.
У лютому 1923 року о. Олексу переведено на парафію до Соколівки, де служив до кінця свого життя.
У Соколівці отець Волянський виховував трьох своїх онуків, дітей Кекилії. Поховав  дружину Марію (1935 р.), а також зятя Мар’яна Гардецького (1938р.). З наближенням фронту, з почуттям невимовного болю відправив всю родину Кикемії в еміграцію, а сам зі словами  «Добрий пастор отари не покидає в час небезпеки!» залишився в Соколівці.
У Соколівці ще живуть люди, що пам’ятають отця Олексу. Розповідають, що це був пастир строгий, ревний у вірі й вимогливий до парафіян. Мав могутній голос, і його проповідь з амвона було добре чутно й надворі за сотню метрів від церкви. Якщо хтось під час літургії поводився неуважно, священик міг випровадити його з храму. Відданість справі віри, вихована ним у соколівчан, відіграла, мабуть, вирішальну роль у тому, що навіть у часи найбільшого розгулу безбожництва церква в Соколівці не була закрита ні на один день…
2 березня 1947 року о. Олекса спочив у хаті Ярослава Стефурака і був похований поруч з дружиною Марією на цвинтарі в Соколівці.
Священик Олексій Волянський запалив у тисячах душ любов до України, сприяв зростанню національної свідомості, вихованню патріотичних  почуттів, розвиткові національної культури в умовах історичного зламу епох. Життя цієї благородної людини часто було дуже важким. Щастя не завжди посміхалося         о. Олексі. Та все ж таки він добився своєї мети у житті – зробив чимало добрих справ і подарував щастя людям, тому його пам’ятають і люблять люди й сьогодні.
Ганна Пророчук,
педагог-організатор 
Соколівської ЗОШ І-ІІ ступенів

Переглядів: 509 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024