Марія Горовіц або Мар'я Горовіц - це загадкова особистість у Коломиї. Про неї згадують, коли розповідають туристам і місцевим про мурал, розташований навпроти медичного коледжу. Однак, відомостей про неї обмаль. Варто розповісти про Горовіц на основі того, що вдалося знайти у відкритих джерелах та цифрових архівах.

Немає поки відомостей, де Марія Горовіц народилася, де виросла, вчилася і здобувала освіту. Однак, її ім'я з'являється в річному звіті Товариства ригорозантів Єврейського академічного дому у Львові за 1924 рік як його член, який проживає в Коломиї. Тим більше, у довіднику "Rocznik Polskiego Przemysłu i Handlu" за 1936 рік, Марія Горовіц в 1924 році заснувала фабрику штор і фіранок у будинку на розі вулиць Франка та Театральна. За свідченнями Василя Нагірного, сама власниця та її родина мали своє підприємство та помешкання на 3 поверсі триповерхового будинку. Її фабрика зовсім скоро стане відомою не лише в Коломиї, а й на Галичині, про що свідчить оголошення фабрики у львівському виданні "Wschód" 1935 року випуску про політичне і господарське життя Східної Малопольщі. За свідченнями Василя Нагірного, продукція підприємства Марії Горовіц експортувалася до Європи (килими) та США. Як дізнаємося з довідника "Rocznik Polskiego Przemysłu i Handlu" того ж 1936 року, річний капітал підприємства становив 170 тисяч злотих, що на той час була величезною сумою. На фабриці підприємиці працювало 120 чоловік, а спеціальних машинок там було 30. З них були і швейні машинки "Зінгер". Співласниками її фабрики були Маркус Горовіц (1895-1942), який під час Другої світової війни очолить Юденрат і скоїть самогубство в 1942 році, та Йозеф Горовіц.

Марія Горовіц була і громадською діячкою: у червні 1928 року увійшла до складу до Виконавчого комітету рухомої промислової виставки в Коломиї, про що свідчить коломийська газета "Tygodnik Pokucki Zjednoczenie" за 24 червня 1928 року.

Також підприємиця займалася благодійністю: неодноразово виділяла кошти на діяльність Єврейської народної кухні, а також допомогла фінансово Товариству опіки над бідними єврейськими дітьми ("Nasz Głos", 15.04.1927). Також Марія Горовіц була "прихильницею і симпатиком" Товариства об'єднання сліпих працівників, заснованого в 1921 році, про що свідчить звіт 15-ти років діяльності цього об'єднання.

Польська держава віддячила Марії Горовіц за її плідну промислову діяльность: указом очільника Ради міністрів за 11 серпня 1937 року підприємиця була вперше нагороджена Срібним хрестом заслуги за "за заслуги в галузі професійної діяльності".

Після початку Другої світової війни доля Марії Горовіц перервалася і залишається невідомою. Однак, ця особистість залишила після себе вагомий слід у коломийській промисловості, заснувавши першу гардинну фабрику в місті.

У травні 2020 року автор проекту першого в Україні Музею «Небесної Сотні» в Івано-Франківську, автор найбільшої в Україні картини «Хроніка України», відомий художник з Івано-Франківська Роман Бончук створив мурал у честь Марії Горовіц на стіні будинку, де була її фабрика.
 

Ілля Криворучко