Середа, 22.05.2024, 06:39:35

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2020 » Жовтень » 15 » Щороку по церкві. Чому горять дерев’яні храми на Прикарпатті
19:12:46
Щороку по церкві. Чому горять дерев’яні храми на Прикарпатті

На Прикарпатті недавно згоріла церква. І то не проста, а 170-річна пам’ятка архітектури.

Як повідомляють у Івано-Франківській ОДА, в області щороку гине у вогні мінімум один дерев’яний храм. Тому ця – лише одна із багатьох, пише Репортер. храми

Кажуть, пізно покликали

У п’ятницю, 2 жовтня, о 20:08, до пожежно-рятувальної частини № 10 міста Долини надійшло повідомлення про загоряння. У селі Новошин (15 км від районного центру) горіла церква Святого Василія Великого розміром 17 на 9 м. Як повідомили потім рятувальники, на момент приїзду першого підрозділу будівля вже була повністю охоплена вогнем. Її гасили 32 пожежних, воду возили за 1,5 км з місцевого ставка. Локалізували пожежу о 21:00, ліквідували – о 22:12.

Але церкві це вже не допомог­ло. Як кажуть у пресслужбі обласного управління ДСНС, повідом­лення про пожежу запізнилось, а оскільки будівля дерев’яна, то згоріла швидко. Зате врятували дзвіницю й нову церкву, що розташовані поруч. Люди на пожежі не постраждали.

За даними рятувальників, причина – коротке замикання елект­ромережі. Але, як каже сільський голова Новошина Василь Федірків, офіційного висновку ще немає.

Читайте: Пам’ятки втрачають обличчя. Що чекає колишній елітний район у Франківську (ФОТО)

За словами війта, згоріла церква була діюча, належала греко-католицькій громаді села. У Новошині вони в меншості. Збудований поруч у 2009 році новий великий храм належить православним.

«Православна громада побудувала собі нову церкву, а цю віддала греко-католицькій, – каже Василь Федірків. – Церква була пам’яткою архітектури, тож під час ремонту нічого не міняли, лише оббили дерев’яною вагонкою. Зараз греко-католицька громада її вже відбудовує. Викопали котлован, роблять фундамент».

Згорілий храм був пам’яткою архітектури місцевого значення. Як пише Роман Процак у книзі «Церкви Прикарпатського краю», перша згадка була у 1850 році. Тоді тут служив парох Велдіжа (тепер – Шевченкове), розташованого за 2 км. До цього храму належали й віряни з присілка Людвиківка.

Дерев’яна церква Святого Василія Великого була єдиною пам’яткою архітектури у Новошині. Загалом на Долинщині – близько 30 давніх дерев’яних церков. Майже всі збудовані у період з половини ХІХ – початку ХХ століття. Храми ховаються по різних селах і, як у випадку з Новошиним, публічно про них заговорять хіба після пожежі.

Хімзахист і вогнегасники

На сьогодні на Прикарпатті є близько 450 дерев’яних церков. За словами начальника управління культури, національностей та релігій ІФ ОДА Володимира Федорака, з початку незалежності у вогні згоріли десятки.

«Найбільше дерев’яних церков в Україні залишилося у трьох областях: Івано-Франківській, Львівській, Закарпатській. На жаль, у нас майже щороку одна церква горить. А в інших областях ще гірша статистика, – каже Федорак. – Щороку наше управління зверталося до міністерства культури з проханням виділити кошти на ремонт церков, зокрема дерев’яних. Але мали однакову відмову – «у зв’язку з відсутністю державних програм».

У 2014 році згорів столітній храм у Дорі Яремчанської міськради, тоді місцеві повідомляли про підпал. Але в обласному управлінні ДСНС кажуть, що найчастіше причиною загоряння у старих храмах є таки замикання електропроводки. Наприклад, 13 лютого 2019 року, теж через коротке замикання, згоріла церква на території Свято-Серафимівського чоловічого монастиря в селі Кривець Богородчанського району. На момент прибуття пожежних з чотирьох рятувальних пунктів уся будівля була охоплена вогнем. Каплицю поруч врятували, а от церкву – ні.

Також відносно недавно згоріли дерев’яні храми в селі Чернієві Тисменицького району, у Новиці Калуського району, Новоселиці Снятинського та інші.

«Щоб уникнути пожеж у церквах, необхідно дотримуватися правил пожежної безпеки, слідкувати за електрогосподарством, забезпечити церкви первинними засобами пожежогасіння – вогнегасниками. Також їх треба обладнати автоматичними системами пожежогасіння, проводити заміри опору ізоляції електромережі, встановити блискавкозахист», – рекомендують у ДСНС.

За словами Володимира Федорака, у багатьох дерев’яних церквах система пожежної безпеки є застарілою, часом немає і вогнегасників. У деяких нема системи захисту від блискавки, а це – обов’язкова річ.

«Більше чотирьох років тому ми прийняли програму «Духовне життя – 2016-2020 роки», згідно з якою виділили близько 500 тис грн на системи пожежної безпеки, – розповідає Федорак. – Одна така система коштує від 40 до 60 тис грн – це залежить від масштабу будівлі. До неї входить електронна апаратура, яка фіксує, наприклад, що відбувається загоряння, і виводить на пульт пожежної частини – у Франківськ, Калуш, Коломию. Також церква всередині має бути просякнута хімічною речовиною, щоб у разі пожежі підлога та стіни не горіли».

Такі роботи вже провели у найбільших і найважливіших храмах: у Рогатині, Маняві, Крилосі. Спочатку взяли до уваги великі споруди з багатою історією, де проводяться прощі для багатьох вірян. Загалом протипожежною речовиною на Прикарпатті обробили десь 30 церков. Решта чекають свого часу.

Світ з нас сміється

На ремонт приблизно від 150 до 170 пам’яток архітектури на Прикарпатті потрібно понад 200 млн грн. Тому в області очікують на допомогу з держбюджету. На днях на Івано-Франківщину приїжджає комплексна група з міністерства культури. Вони відвідають Коломийський і Косівський райони, де оглянуть дерев’яні церкви та музей Писанки, який теж потребує 8 млн грн на капітальний ремонт.

Також в Івано-Франківській ОДА виберуть п’ять об’єктів культури в області, які мають включити до програми «Велике будівництво» у 2021 році. Попередньо до списку ввійдуть два храми, захищені ЮНЕСКО, – церкви Святого Духа в Рогатині та Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі Коломийського району.

«Також пропонуємо колегіату – теперішнє приміщення Музею мистецтв Прикарпаття. Йому 300 років, там є колосальні шедеври барокового мистецтва, скульп­тури Пінзеля, – каже Володимир Федорак. – Потім – франківська ратуша, колишня будівля станиславівського магістрату. У невеселому стані перебувають і наші замки. Тому п’ятим об’єктом ми пропонуємо Пнівський замок».

Потім в управлінні чекатимуть на рішення, скільки об’єктів зі списку погодяться фінансувати з Києва. Втім, це буде співфінансування: більша частина з державного бюджету, менша – з обласного.

За словами Федорака, останнім часом процес захисту пам’яток просунувся вперед: у районах почали приймати свої програми, за допомогою «Українського культурного фонду» виграють гранти на об’єкти культури.

Але церквам у селах потрібна увага не лише влади, а й релігійної громади на чолі зі священником. А ті часом нехтують історією, наприклад, оббиваючи храм кольоровою бляхою. І якщо за ремонтом пам’яток національного значення слідкують суворо, то з місцевими об’єктами культури буває по-різному.

«Десь церкву оббили блакитними й жовтими позлітками – це профанація. Світ сміється з нас, – каже Володимир Федорак. – Так само у храмах, де була гонта, використовують пластик. Але ж там має бути така сама деревина і така сама гонта. Хоч церкву в Нижньому Вербіжі, яка була у 1990 році оббита бляхою, все одно прийняли в ЮНЕСКО. Бо вона унікальна архітектурою і побудована на тому самому місці. Якби перенесли на інше – уже б не підходила».

Тож, поки що храми чекають на фінансування. Але основна увага і далі прикута до найвідоміших об’єктів, які й так непогано доглянуті. А тим часом по селах десятки столітніх дерев’яних церковок мають шанс скоріше зустрітися з вогнем, ніж з грошима на реставрацію.

Ольга Романська


Переглядів: 179 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024