Вівторок, 28.05.2024, 18:27:42

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2017 » Червень » 16 » Слідами старого Станиславова. Будинок Хани Двойри Вермут
15:23:41
Слідами старого Станиславова. Будинок Хани Двойри Вермут

Насправді ця стаття мала називатись «Тут колись стояв будинок Хани Двойри Вермут». Перший і останній раз в історії рубрики ми присвятимо увагу об’єкту, що передував забудові, яка зображена на поштівці 1906 року. Причини вагомі – власниця того будинку увір­валась в історію Станиславова вогняним смерчем. У прямому сенсі.

На вулиці Шевченка, під номером 26, є симпатичний одноповерховий особняк, затиснутий між двома масивними сусідами. У 1822 році тут стояла хата якоїсь Стефанії Сендзиковської з конскрипційним номером 141 2 / 4. Дріб вказував, що з чотирьох станиславівських передмість садиба належала до другого – Лисецького.

Пізніше нерухомість перейшла до єврейської родини Вермут. У середині ХІХ століття голова сімейства Янкль Вермут помер, залишилася вдова Хана Двойра. Вона мала невеличку пекарню, де працювали двоє челядників. У подвір’ї будинку стояв дерев’яний флігель, який вона здавала квартиранту – кельнеру Яну Нітману.

28 вересня 1868 року, у другий годині пополудні, челядникі пекарні смажили на городі мармуляду, тобто повидло, яке мало піти на начинку для булочок. З лівого боку до хати пані Вермут примикав будинок Герша Лотрінгера. У глибині його обійстя була невеличка стаєнка, де квартиранти тримали корову. Раптом вона загорілась – кілька жаринок з вогнища впали на дах сараю. Сильний вітер роздмухав полум’я, воно перекинулась на сусідній будинок, скоро у вогні була вся вулиця Липова, а за нею зайнявся центр міста. Приборкати пожежу вдалося лише к вечору. На попіл перетворились 260 будинків, тобто чверть всієї міської забудови, збитки оцінювали в один мільйон злотих.

Що сталося з власницею пекарні? Нічого особливого. Вогняний катаклізм вона щасливо пережила, а подальше слідство не змогло довести її причетність до виникнення пожежі. Перепис 1870 року під номером 141 2 / 4 зафіксував новий будинок, що стояв на місці спаленого. Правда, його господарем значився Якуб Вермут – можливо, син пекарки. Та схоже, Хана Двойра пережила і його, бо через 10 років будинок перебував у її безпосередній власності.

На початку ХХ століття у паперах на нерухомість починають фігурувати Рубін та Дебора Йонас. У Станиславові Йонасів було два. Перший – доктор права, адвокат, вів карні справи та мав канцелярію на площі Ринок. Крім того, очолював тутешніх сіоністів, затято боровся за права євреїв, був членом «Товариства економічної допомоги бідній жидівській людності в Галичині». Втім, є одна нестиковка. У «Кур’єрі Станиславівському» за 1905 рік йдеться про його заручини з Марією Кіндлеровною із Радовиць. А співвласницю будинку на Липовій звали Дебора…

Другий Рубін Йонас – торговець, чия рек­лама цейлонського чаю часто зустрічалась у місцевих газетах. Основним доказом його причетності до цього будинку є оголошення у «Кур’єрі» від 12 березня 1911 року. Там йдеться про те, що «Йонас Рубін і брат» відкрили у Станиславові оптову й роздрібну торгівлю «свіжайшим» бочковим та пляшковим пивом. Придбати його можна було за адресою: вулиця Липова, 26 – теперішня Шевченка.

Певно, саме цей Рубін Йонас перед 1906 роком звів особняк, який і дожив до наших часів. Він зведений у стилі класицистичного модерну, центральна частина прикрашена невеликим двоколонним портиком, що увінчується трикутним фронтоном. Головний вхід розміщувався у тильній частині споруди. Це виглядає дещо дивно, якщо згадати, що у будинку був торговий заклад. Хоча, оптовий пивний склад міг розташовуватись в якійсь господарській споруді на подвір’ї, що мала ту саму адресу.

Особняк був розрахований на дві квартири, які пан Йонас здавав. У 1910 році тут мешкали дві сім’ї – аптекаря Рубеля (шість людей) та різьбяра Єнтіса (сім). Нині будинок використовується як житловий.

Іван Бондарев, Михайло Головатий


Переглядів: 343 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024