Субота, 18.05.2024, 16:34:30

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2018 » Лютий » 23 » Слідами старого Станиславова. Вулиця Монюшка
15:43:01
Слідами старого Станиславова. Вулиця Монюшка

Якби не підпис, було б важко зрозуміти, що на поштівці – Станиславів. Сказати, що вона рідкісна, це не сказати нічого!

Видавці листівок надавали перевагу центральним районам міста, а периферію фотографи відвідували вкрай рідко. На початку ХХ століття вулиця Монюшки була далекою околицею – десь як нині Позитрон. Тепер вулиця Озаркевича вважається ледь не центром Івано-Франківська, пише “Репортер”.

Завдяки старим газетам можна простежити момент її зародження. У «Кур’єрі Станиславівському» за 15 листопада 1896 року один мешканець скаржиться на те, що «вуличка між домами № 57 і 59 по Голуховського (Чорновола – Авт.), має ширину 1,5 м, найбільше – два, що неприпустимо. На початку її утворилась багнюка, бо мешканці згаданих домів викидають туди сміття, виливають помиї». Обурений городянин просить міську владу висипати 3-4 вози гравію, «як на сусідній вулиці Матейки», і вжити заходів щодо тих, хто засмічує вулицю.

Цікаво, що отой прохід між будинками навіть не мав статусу вулиці. Офіційно вона «народилась» у травні наступного року, коли магістрат дав дозвіл панам Лебенсарту і Сусману прокласти на своїх ґрунтах нову вулицю, яка сполучатиме Голуховського з міською дорогою до казарм крайової оборони між вулицями Білінського (Сахарова) і Матейка. Нова вулиця повинна була мати 14 м ширини, підприємці мусили впорядкувати її власним коштом, після чого вона переходила у власність ґміни.

Ім’я вулиця отримала рішенням міськ­ради від 25 травня 1899 року. Її назвали на честь відомого композитора Станіслава Монюшка (1819-1872). Він вважається творцем національної польської опери, його «Галька» та «Страшний двір» і сьогодні мають успіх на сцені. У міжвоєнний період ім’я композитора носив станиславівський міський театр.

Зрозуміло, що після розвалу Австро-Угорщини поляки не стали міняти назву вулиці. Не чіпали Монюшка і за німецької окупації. А ось більшовики композитора зневажили і в 1945 році перейменували вулицю на Івана Франка. Цікаво, що в літературній ієрархії совітів Каменяр йшов одразу за Шевченком, але йому не знайшли нічого кращого, ніж тупик на задвірках. А ось другорядного навіть за радянськими мірками письменника Фурманова увіковічнили у самому центрі (нині – Вагилевича).

Після розвінчання культу особи Сталіна у 1956 році з карти міста зникає вулиця Сталінської Конституції, якій спішно присвоюють ім’я Франка. Натомість, колишня Монюшка стає Павлика Морозова. Цей юний піонер у 12 років доніс комуністам на батька. Того звинуватили у допомозі так званим кулакам. Татуся посадили, а самого Павлика зарізав двоюрідний брат. Радянська пропаганда зробила стукача героєм, по всій країні йому ставили пам’ятники, а у Франківську на честь нього назвали театр ляльок.

З березня 1991-го вулиця називається Євгена Озаркевича (1861-1916) – українського лікаря, громадського діяча. Його головна заслуга полягала у заснуванні на початку ХХ століття «Народної лічниці» – лікарні, де надавали безкоштовну допомогу «всім вбогим хворим мешканцям Львова та усієї Галичини, без різниці віровизнання й національності».

Незважаючи на свої скромні розміри, вулиця має кілька унікальних особливостей. По перше, всі будинки на ній зведені до Першої світової війни. По-друге, на поштівці добре видно, що непарний бік вулиці забудований однаковими хатинками. Тобто, маємо справу із справжнім мікрорайоном часів бабуні ­Австрії. Це затишні одноповерхові особняки у стилі класицистичного модерну. Усі вони мають тривіконний ризаліт по центру, фасади щедро прикрашені ліпниною.

На жаль, з усього кварталу «незайманим» лишився тільки будинок № 13, який займає денний стаціонар міської поліклініки. Решта особ­няків спотворені сучасними добудовами.

Іван Бондарев, Михайло Головатий


Переглядів: 356 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024