У четвер, 22 квітня, посол України в Словенії Михайло Бродович здійснив регіональну поїздку до Муніципалітету Нова Горіца, щоб відвідати реконструйований пам’ятник українським воїнам 20-го Станіславського піхотного полку, які воювали на території сучасної Словенії в роки Першої світової війни.

Про це повідомляє пресслужба посольства України в Республіці Словенія.

Цей пам’ятник встановила самі українські воїни 20-го Станіславського полку у 1917 році у лісі Пановець. Посол обговорив протокольні елементи офіційного відкриття пам’ятника та можливі заходи урочистого характеру з віцемером міста Нова Горіца Сімоном Рошічем, представником муніципалітету Андреєм Компарою та істориком-науковцем, представником фірми-виконавця Сашо Радовановічем.

Довідка:
У Станиславові було два піхотних полків — 58-й і полк ландверу «Станіслав», розповідає краєзнавець Іван Бондарєв.

Перший згадується ще з початку ХІХ століття. За Австрії існувала система комплектування, згідно з якою кожна військова частина мала свій призовний округ. Мешканці Станиславова та околиць йшли служити саме до 58 полку. Тому в 1914 році 72% його вояків були українцями.

20-й полк ландверу «Станиславів» — це так званий полк крайової оборони. Він був сформований у 1889 році. Армія Австро-Угорської імперії складалася з кількох видів військ. Найбільшу частину становили загальноімперські цісарські полки (до них відносився 58-й). Коли монархія стала дуалістичною, Австрія та Угорщина обзавелися власними збройними силами, які називались ландвер (в Угорщині — гонвед). Це було щось середнє між внутрішніми військами та національною гвардією. 

Усі піхотні полки ландверу отримали назви від міст, де вони дислокувались, тому 20-й піхотний полк крайової оборони отримав назву «Станиславів». За національним складом полк також був українізованим на 72%.

Полк входив до складу 86 піхотної бригади 43 піхотної дивізії ІІІ корпусу ландверу. Корпусне керівництво було у австрійському Граці.