11 липня 1969 р. під керівництвом Вітольда Ауліха розпочала свою роботу археологічна експедиція в с. Крилос, Галицького р-ну Івано-Франківської області. За період її роботи було чимало цікавих відкриттів і знахідок. Безперечно, що результати роботи експедиції, популяризація здобутих нових знань про Галич – Крилос, серед інших досліджень, призвели до створення в 90-их роках ХХ ст. Національного заповідника «Давній Галич».

З метою вшанування даного ювілею 11 липня 2019 в конференц – залі Національного заповідника «Давній Галич» проведено науковий семінар. Його учасниками стали, як місцеві науковці, так і гості зі Львова – представники Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича та Національного університету «Львівська політехніка». Цікаво, що серед львів’ян були учасники першої експедиції 1969 р.

З вітальним словом до присутніх звернулися заступник генерального директора з наукової роботи НЗ «Давній Галич» Семен Побуцький та завідувач кафедри археології Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича Наталя Булик.

Учасники семінару мали змогу ознайомитися з цікавими повідомленнями науковців, які були візуалізовані у формі презентацій.

Василь Оприск (мол. науковий співробітник, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України) виступив з повідомленням «Галицька постійнодіюча археологічна експедиція». Як учасник експедиції 1969 р., він розповів про неї, акцентував увагу на особистості її керівника В.Ауліха, організації роботи колективу; доброзичливих відносинах, які встановилися між археологами та жителями тогочасного Крилоса.

Юрій Лукомський (кандидат архітектури, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини НУ «Львівська політехніка») у доповіді «Архітектурний загін Галицької археологічної експедиції», звернув увагу на подальші наукові дослідження, які відбувалися на терені Крилоса у 80 – 90 –их роках ХХ століття. Відомий археолог розповів про дослідження давніх церков на терені княжого міста – Кирилівської, Благовіщення, Воскресенської; храму на «Царинці», храму Святого Пантелеймона. Окремо привернуто увагу на дослідження Галицького замку. Він, на думку Ю.Лукомського, потребує подальших досліджень – як давньоруська пам’ятка, так і об’єкт фортифікацій пізнішого періоду. Згідно результатів досліджень, культурний шар на терені замку сягає до глибини 8 м.; ймовірно, що на території замкової площі міг знаходитися один з сакральних об’єктів княжого Галича.

Василь Петрик (кандидат архітектури, доцент кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка») виступив з темою «Археологічні дослідження Вітольда Ауліха в Крилосі». Він пригадав про особистий досвід праці з вченим над підготовкою своєї дипломної роботи. У своєму виступі доповідач озвучив ряд проблемних питань з галузі археології та охорони культурної спадщини. Зокрема, потребі верифікації місць проведених розкопок на терені Крилоса, необхідності створення 3 D моделі княжої столиці та її споруд у всіх історичних періодах. Вчений наголосив на незаконності сучасної забудови Крилоської гори – як місця, яке є заповідною територією.

Тарас Романець (м. Львів) у виступі «Постать Ігоря Коваля – учасника Галицької археологічної експедиції» розповів про свій досвід роботи з нашим земляком, популяризатором історії Галича, який нещодавно відійшов у Вічність – Ігорем Ковалем. Емоційний виступ був сповнений повагою до відомого краєзнавця та жалем щодо його втрати. За словами доповідача, «…Ігор Коваль був одним з тих, які своєю порадою та енергією надихали мене до праці…».

Олег Мельничук (мол. науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини НЗ «Давній Галич») у доповіді «Археологічні дослідження на подолі княжого Галича» охарактеризував проведені дослідження в урочищі «Церквиська» та розповів про цікаві знахідки з цього об’єкту.

Завершився семінар екскурсією об’єктами, які в різні періоди досліджувала Галицька археологічна експедиція.

Завдяки проведеному семінару науковці вшанували пам’ять одного з найвидатніших археологів України Вітольда Ауліха, змогли обговорити ряд дискусійних питань і спланувати роботу на майбутнє. Роботи в археологів і архітекторів багато. В часовому проміжку – на кілька десятиліть – за умови повноцінного фінансування.

Успіху Вам – славне товариство!

Почесний краєзнавець України

Андрій Чемеринський

Довідково.

Спільна експедиція Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Івано-Франківського краєзнавчого музею, розпочала роботу під керівництвом В.Ауліха в 1969 р.

Постановою Президії АН України у 1989 р. була перетворена у Галицьку постійнодіючу археологічно-архітектурну експедицію. Експедицією проведено одні з наймасштабніших за всю майже півторастолітню історію вивчення Галича дослідження.

Розкрито більше 10 тис. м2 культурного шару на Крилоському городищі, посадських районах та церквищах. У процесі розкопок вивчено 30 заглиблених житлових будівель, понад 60 печей від наземних споруд, сотні господарських ям, залізоплавильні та ювелірні майстерні, поховальні пам’ятки, досліджено оборонні лінії в різних місцях укріпленої частини міста.

Колекція знахідок з цих досліджень, окрім кількох десятків тисяч уламків кераміки, налічує понад 3 тис. унікальних виробів із заліза, кольорових та благородних металів, скла, кістки й каменю.

Завдяки зусиллям В.Ауліха в 1981 р. у складі експедиції, почав працювати архітектурний загін під керівництвом Ю. Лукомського, який охопив своїми дослідженнями 14 об’єктів монументальної архітектури давнього та пізньосередньовічного Галича, п’ять з яких виявлено вперше. У кінці 80-х років через інтенсивну забудову галицького Підгороддя, інших ділянок міста та зменшення коштів на розкопки, основними стали рятівні дослідження. Загін під керівництвом О. Джеджори виявив великий комплекс житлових та господарських об’єктів ХІІ–ХІІІ ст. з окремою системою укріплень, відкрив найстарші сліди заселення посаду починаючи з Х ст., довів існування однієї з найдавніших оборонних ліній Крилоського городища.

Наукові звіти Галицької експедиції обсягом близько 1000 сторінок машинописного тексту та понад 500 таблиць з рисунками, креслениками та фотоілюстраціями є надзвичайно цінним джерелом для висвітлення історії та культури княжого Галича від його початків до ХІV ст.

Багато цінних матеріалів отримано Галицькою експедицією також для вивчення вигляду й планування міста в час його розквіту у ХІІ–ХІІІ ст.