Вівторок, 28.05.2024, 16:54:17

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2018 » Липень » 8 » Станиславівські оголошення: як у місті сто років тому морозиво продавали
13:56:05
Станиславівські оголошення: як у місті сто років тому морозиво продавали
Найпопулярнішим літнім десертом, безперечно, є морозиво. Сто років тому преса Станиславова радила споживати його дуже обережно.

В червні 1903 р. газета "Кур’єр станиславівський" описувала, як у тодішньому місті продавали морозиво. "Зараз, літньої пори, майже на кожній вулиці можна зустріти продавців, які у цеберках носять холодні ласощі й кричать: "Морозиво!". Коло такого продавця збираються діти й за один цент отримують кілька ложечок морозива, і то просто до рота. Продавці користуються бляшаними ложечками, які майже ніколи не миють і не витирають після того, як нагодували свого маленького клієнта. Якщо врахуємо, що хвороби ротової порожнини у дітей зовсім не є рідкістю, то мусимо визнати, що такий продаж значно підвищує ризик поширення інфекцій. Крім того, морозиво, що продається на вулиці, часто виготовляється в невідповідних приміщеннях і зафарбовується штучними барвниками, а отже, може спричиняти хвороби шлунку. Належить додати, що й самі продавці переважно не відрізняються особливою охайністю".

Нерідко продавці морозива ходили зі своїм товаром по хатах. Вони заходили у двори з криком "Морозиво!", і тоді "неначе за помахом чарівної палички оживали ґанки і балкони, збігалися діти і служниці й розхапували порції морозива по п’ять центів кожна – порічкового, ванільного, лимонного чи вершкового". Однак у 1910 р. преса наголошувала, що навіть споживання правильно приготованого морозива у спеку може призвести до різних хвороб – починаючи від негараздів зі шлунком і закінчуючи запаленням легень. "Потрібно споживати його дуже обережно, а найкраще – уникати", – радила газета "Кур’єр станиславівський".

На відміну від "вуличного" морозива, цілком безпечними були холодні десерти в цукернях та кав’ярнях міста, нерідко подавали морозиво й на балах і вечірках. В таких випадках господарі свята не купували морозиво, а виготовляли його самі, намагаючись вразити гостей вишуканим рецептом. Особливо смачними були холодні ласощі в знаменитому закладі Новорольського і Кровіцького, який вважався найкращою цукернею міста.

Як бачимо з реклами в газеті "Кур’єр станиславівський" від 26 червня 1910 року, морозиво пропонували й у ресторані при міському казино (тепер вул. Незалежності, 12).

Власник закладу, Фелікс Білік, який раніше працював у Львові, запрошував мешканців міста відпочити у садку, відкритому біля ресторану. Ввійти до садка можна було з боку вул. Сапєжинської і Святого Йозефа (тепер вул. Незалежності і Шашкевича). В неділю і у святкові дні гості насолоджувалися грою оркестру і показами фільмів від кінотеатру "Уранія" просто неба. Ціни в ресторані були цілком помірними – обід вартував від 70 галерів, вечеря – від 54.

Фірмовим літнім десертом у станиславівських кав’ярнях була холодна кава. Робили її так: до приготованої кави додавали цукор, трошки какао, молоко, збиті вершки, ложечку фруктового сиропу і коньяку чи лікеру. Потім напій ретельно розмішували, сильно охолоджували і вкидали кілька шматків льоду. Зверху додавали кульку ванільного морозива.

В міжвоєнний період найсмачніше морозиво на молоці і жовтках продавали у знаменитій цукерні Володимира Скрута (тепер вул. Мазепи, 4). За ним доводилося ставати у чергу, і згодом власник був змушений розширити одну з вітрин, аби звідти торгувати морозивом і содовою водою.

Але як же наші предки готували й зберігали морозиво тоді, коли ні холодильників, ні морозильних камер ще не було? Власники ресторанів і просто дбайливі господарі будували льодовню, де зберігали й заморожували продукти. Ось як радив будувати льодовню порадник для господарів від 1843 р. "Копати льодовню потрібно щонайменше на 18 стоп (1 стопа – близько 300 мм. – авт.) углибину в формі конусу. Краї треба укріпити так, як у криниці. Діаметр льодовні має складати близько 12 стоп. На дно покладіть залізну сітку, на якій буде лежати лід, а вода, яка утвориться при таненні льоду, стікатиме через неї в землю. На лід треба насипати солі – що більше, то краще. Найкраще будувати льодовню в піщаному ґрунті, а не в глинистому, бо глина утримує вологу. Льодовня накривається кришкою, зверху обшитою деревом для кращого утримування холоду. До льодовні повинен вести маленький прохід, обкладений каменем і зачинений дверцятами. Коло льодовні можна також облаштувати комору для зберігання продуктів. Що стосується самого льоду, його потрібно заготовляти в січні, в пору найсильніших морозів. Його звозять до льодовні шматками, а потім заливають водою, щоб він перетворився в єдину льодяну брилу". Як зазначалось у пораднику, лід у правильно збудованій льодовні успішно зберігався ціле літо.

Олена БУЧИК


Переглядів: 343 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024