Давня міська преса незмінно викликає інтерес краєзнавців, але навряд чи хтось би очікував побачити новини про рідне місто в старих британських, американських чи канадських часописах. Однак такі повідомлення є, і нам вдалося їх відшукати.
Справжньою “зіркою” англомовної преси Станиславів став у роки Першої світової війни. Канадський часопис “Брендон Дейлі Сан” від 22 березня 1915 р. повідомляє про жорстокі бої в Галичині. “По всьому галицькому фронту аж до румунського кордону пройшли жорстокі бої, в результаті яких невеликі містечка й села переходили з рук в руки не менше чотирьох разів. Незважаючи на це, загальна ситуація на цій ділянці фронту не змінилася. Австрійська армія потужно протистоїть росіянам, хоч вона й втратила контроль над своїм важливим опорним пунктом – Станиславовом”. Як відомо, росіянам не вдалося втримати владу, тож місто знову перейшло до австрійців.
Британська газета “Щоденний телеграф центральних графств” від 12 серпня 1916 р. повідомляє про повторне взяття Станиславова росіянами й підкреслює важливість цієї події для перебігу воєнних дій. “Російський генерал Лечицький, продовжуючи вперті бої в районі Станиславова, захопив місто в 7.45 вечора в п’ятницю, змушуючи ворога втікати через Галич. Під цим тиском ворог був змушений евакуюватися з лівого берега Бистриці, й російські війська перейшли ріку, продовжуючи натиск. Станиславів був двічі захоплений російськими військами під час війни. Перший раз він був завойований, коли війська просувалися до Львова, але навесні знову захоплений австрійцями, які намагалися перешкодити нападу російських військ на Перемишль. Росіяни здобули його у запеклій битві, але були змушені його залишити й відступити. Це місто має близько 30 тис. жителів і було дуже важливим у мирний час, а ще більшої ваги воно набрало у час воєнний, тому що воно має вихід до п’яти залізничних віток”.
Як бачимо, нью-йоркська газета “Нью-Йорк Трибюн” від 12 серпня 1916 р. помістила коротеньке повідомлення про взяття Станиславова на першій шпальті: “Станиславів падає. Росіяни нападають”. А часопис “Вашингтон таймс” від 9 серпня 1916 р. на першій шпальті розмістив інформацію про те, що росіяни взяли 7400 полонених у галицькому місті поблизу від Станиславова.
З тим, що взяття Станиславова – надзвичайно важлива подія, погоджується й британський часопис “Бірмінгемська щоденна пошта” від 12 серпня 1916 року: “Вся увага зараз прикута до російського фронту, де взяття Станиславова значно підсилило позицію росіян. Три дні тому генерал Лечицький знову здійснив потужний наступ, в результаті якого під його контролем опинилася залізнична вітка Львів - Коломия й міст у районі Тлумача. Цим наступом він убезпечив один з небагатьох мостів через Дністер і відрізав залізничне сполучення між Станиславовом і військами генерала фон Ботмера. (німецький генерал Фелікс фон Ботмер (1852-1937) керував німецько-австрійськими силами – авт.) Війська генерала Лечицького рухалися через Станиславів і Тисменицю й досягли Хриплина, де знаходиться залізнична станція”.
Є в заокеанській пресі й повідомлення про сенсаційні судові процеси та інші важливі події. Так, “Щоденна чиказька газета” від 27 квітня 1897 р. повідомила про зловживання станиславівського податкового чиновника, які сягали великих сум. Місцеві жителі просили його заплатити податки від їхнього імені, щоб довго не чекати, а він видавав їм підроблені квитанції й забирав гроші собі. Пікантності ситуації додавало те, що цей молодий чиновник був сином дуже впливової особи й походив з відомої і заможної родини. Поки його зловживання не були виявлені, він устиг зробити непогану кар’єру і став податковим ад’юнктом (помічником керівника), а потім і зовсім змінив місце служби. Його зловживання вийшли на яв через те, що на осіб, які просили заплатити від їхнього імені податки, були накладені високі штрафи за несплату, тож вони взялися з’ясовувати цю ситуацію.
Канадський часопис із провінції Манітоба “Міннедоса Трибюн” від 27 лютого 1913 р. називає Галичину найбіднішою провінцією Австро-Угорщини й повідомляє, що населення там дуже бідує через поганий врожай і спад у виробництві. Фабрики закриваються і тисячі людей залишаються без роботи. У Львові, Кракові й Станиславові магістрати організували видачу хліба і картоплі для найбідніших. Але місцеві фонди швидко вичерпалися, тож міста мусили просити про допомогу з Відня, і прем’єр-міністр Австро-Угорщини пообіцяв їм підтримку. Як зауважує газета, ця інформація була отримана редакцією з офіційних джерел у Відні.
Олена БУЧИК |
