Вівторок, 21.05.2024, 06:33:08

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2018 » Серпень » 26 » Станиславівські оголошення: українські підприємці старого міста
17:35:02
Станиславівські оголошення: українські підприємці старого міста

Серед відомих представників української громади Станиславова були не лише видатні юристи і лікарі, а й підприємливі люди, які вписали важливі сторінки в ділову історію міста. Причому вони дбали не лише за власний гаманець, а й брали участь у благодійних і патріотичних проектах.
Однією з найпомітніших фігур у діловому світі Станиславова був Юрій Синишин. Він прибув до міста на навчання в 1906 р. і жив тут аж до 1939 р. з перервою на військову службу. Вже в кінці 1911 р. Синишин почав робити свої перші кроки на торговельній ниві – пройшов практику і влаштувався до "Консуму залізничників", тобто крамниці, де продавали товари для колійових працівників. В 1915 р. він відкрив власну крамничку, але його самостійна торгова активність протривала недовго, бо вже наступного року довелося йти на фронт.

Повернувся Синишин до Станиславова лише у 1918 р. й застав місто дуже понищеним за роки війни. Але влада тоді була в руках українців, що його дуже втішило. Він звернувся до Дирекції залізниць і розпочав роботу в господарському відділі. З приходом польської влади багатьом українцям було важко знайти роботу, але в липні 1919 р. відновлений поляками "Консум залізничників" гостро потребував фахових людей і знову прийняв Синишина на роботу. Вже невдовзі він став управителем цієї крамниці.

В 1921 р. Синишин заснував дуже популярну в місті крамницю "Фарболь", де продавалися господарські товари, побутова хімія, парфумерія і косметика. Крім самого засновника, підприємством володіли ще й інші акціонери, серед яких був відомий лікар-українець Володимир Янович. Ця крамниця спочатку працювала по вул. Казимирівській, 28 (тепер вул. Мазепи). Наприкінці 1927 р. Синишин викупив більшу частину акцій "Фарболю", а згодом став повновладним господарем крамниці.

Якраз у кам’яниці Гаусвальда (тепер вул. Незалежності, 11) звільнилося велике приміщення, тож власник переніс крамницю туди. На місці "Фарболю" відкрився магазин іншого українського підприємця – Богдана Стебновського, де продавали чоловічу та жіночу білизну й галантерейні товари. В 1922 р. українські залізничники заснували кооператив, який торгував харчовими продуктами, і Синишина запросили очолити ще й це підприємство. Він також був членом товариства "Руська хата", провадив активну діяльність на благо української громади, а в 1926 р. заснував у Станиславові філію львівського Союзу українських купців.

Першим головою цього Союзу було обрано ще одного видатного станиславівського підприємця – Северина Снігуровича (1884–1965). Він не лише згуртував навколо себе українських ремісників і торговців, а й був відомим меценатом і громадським діячем.

Снігурович народився в селі Братишеві теперішнього Тлумацького району, професійну освіту завершив у Станиславові в 1898 р. У 1908 р. відкрив тут "Першу українську бляхарську робітню" на розі вул. Шашкевича і Незалежності, в так званій "Українській хаті". Пізніше, крім власних бляхарських виробів, він почав продавати кухонний посуд, скло, порцеляну, кришталь, і через кілька років його крамниця стала однією з найкращих у місті.

"Українська хата".

В часи ЗУНР Снігурович відгравав особливо важливу роль у житті міста й виконував обов’язки заступника міського голови. Він також був одним із засновників важливої української фінансової інституції – "Руської міщанської каси" (пізніша назва – "Український кооперативний банк"). У міжвоєнний період цей впливовий підприємець заснував ремісничу бурсу й очолював Товариство українських ремісників. Людиною він був заможною, тож проживав разом з родиною в ошатній кам’яниці (тепер вул. Січових стрільців, 38).

В 1944 р. родина Снігуровичів емігрувала до Австрії, пізніше – до Канади, де відомий підприємець мусив працювати як звичайний ремісник-бляхар. В травні 1965 р. Снігурович був почесним гостем на з'їзді вихідців зі Станиславова в Клівленді (США). Кажуть, нащадки Снігуровича активно цікавляться життям сучасного Івано-Франківська.

Доброю славою користувалася й майстерня Петра Дуткевича, який виготовляв церковні товари. Вона знаходилась по вул. Бельведерській, 2 у приміщенні готелю "Під чорним орлом" (знищений під час Першої світової війни).

Як бачимо з реклами в газеті "Християнський союз" від 2 січня 1898 р., в асортименті Дуткевича були підвісні канделябри для свічок, лампи, кубки, хрести, скіпетри, таці для просвир та інший церковний реманент. Майстер також приймав вироби на ремонт, у разі потреби заново покривав їх позолотою. В міжвоєнний період майстерня Дуткевича працювала на площі Ринок біля катедри. Користувалися популярністю й інші крамниці українських підприємців – заклад Миколи Кнігиницького і Петра Підлуського, де продавали харчові продукти, а також магазин шкільного і канцелярського приладдя Григорія Тиндика.

Олена БУЧИК


Переглядів: 366 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024