Неділя, 23.06.2024, 09:29:52

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2020 » Жовтень » 28 » Старі хроніки: чим заманювали клієнтів у найфешенебельнішу кав’ярню Станиславова
15:47:30
Старі хроніки: чим заманювали клієнтів у найфешенебельнішу кав’ярню Станиславова

Хоча 110 років тому в місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) ще нічого не чули про коронавірус, і навіть іспанський грип тоді ще не тривожив мешканців, але відвідувачів ресторанів, кав’ярень і цукерень уже заманювали не тільки вишуканими стравами та марципанами, але й, насамперед, добре вентильованим приміщенням, в якому можна було зручно розміститися та не задихатися від тютюнового диму і винних перегарів. 

«За сучасних санітарних вимог це позитивна сторона будь-яких громадських приміщень з високою відвідуваністю», – писала про нововідкриту після ремонту кав’ярню «Уніон» на теперішній «стометрівці» (тоді – вулиця Сапєжинська) у жовтні 1910 року газета Kurjer Stanislawowski, журналісти якої ніби наслухалися брифінгів нинішнього головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка.

Кав’ярня «Уніон» була розташована в самому центрі Станиславова, на улюбленій для піших прогулянок та вечірніх променадів лінії А-В, як називали в той час «стометрівку», поруч із міським казино (тепер – будівля бібліотеки для юнацтва), у збудованій у 1898 році кам’яниці Басса. Сама будівля вирізнялася тим, що тут вперше у місті архітектори застосували на першому поверсі аркаду – поєднання галерей, арок і колон. А після ремонту, який восени 1910 року закінчив власник цього закладу Владислав Кровіцький, у кав’ярні було встановлено перші в місті електричні вентилятори.

«Ідеальна та єдина в нашому місті електрична вентиляція забезпечує чисту атмосферу в цьому просторому кафе з великою кількістю політичних та літературних журналів. Жіноча кімната справді прекрасна, два нових більярди ідеально підходять. Власник кафе – пан Кровіцький, який користується загальною симпатією, власник першокласної кондитерської», – вихваляли кафе «Уніон» у тогочасній газеті.

Якщо додати, що вечорами у вихідні тут грали музиканти військового оркестр 24-го полку піхоти, а часом навіть виступали заїжджі циганські капели та скрипалі-віртуози, то стає зрозуміло, чому цей заклад називали одним із осередків міського життя.

«Можна сміливо стверджувати, що сьогодні вважається добрим тоном бути гостем цієї кав’ярні. Це єдина кав’ярня, яка поєднана з кондитерською фабрикою, може виробляти власні товари і гарантує якість свого продукту», – зауважили газетярі.

Звичайно, вентилятори, більярди і цигани були важливою привабою відвідувачів до кав’ярні «Уніон» та цукерні Кровіцького, але, щоб втримати публіку і догодити її смакам, власникові закладу доводилося демонструвати також свій хист кондитера. Судячи із опублікованого у 1910 році в газеті Kurjer Stanislawowski, він добре знався не тільки на традиційних галицьких пляцках. Ось що можна було скуштувати в кав’ярні на «стометрівці»:

солодкі кекси з парового тіста, перекладенці (перекладені два і три рази), маківники, сирники, завиванці з маком, мигдальною та горіховою масою;

плетені штруделі та круасани з маком;

торти і мазурки (пляцки з пісочного печива з фруктовою та горіховою начинкою) – мигдалеві, бісквітні, горіхові, шоколадні, фінікові, нугові, пуншеві, марципанові та помадкові, лінцькі (крихкі) та лінцькі з яблуками, популярні тепер французькі макарони, австрійські “пішінгери” з шоколадною начинкою, торти “морокко” грильяжеві та каштанові;

печиво а-ля Захер, пісочне “Мікадо”, вишневе “Грійот”, кавове “Мокка”, французьке “Gateau provence” і, очевидно, щось власного рецепту під назвою “Добош”, іспанські тістечка та лігуміни (випічка на основі збитих яєць і цукру), морозиво різних видів;

карамельки власного приготування, зроблені по-варшавськи з начинкою з фруктів, мармеладу, джемів, голландським способом із шоколаду, вершків та кави, а також м’ятні французькі;

помадки та шоколадки фруктові і кремові, з лікерами та соками, високоякісні цукерки зі шматками ананасів, вишні, полуниці в коньяку та шоколаді;

зацукровані фрукти по-французьки, зокрема, ананас в цукрі глясе та каштани в сорбеті «пюре-глясе», і зрештою медяники, які, якщо вірити рекламі, виготовлялися «з найкращого і найчистішого меду».

В цукерні Кровіцького пропонували також великий вибір печива до чаю, а також добру каву і гарячий шоколад, вина, французький коньяк, горілки і лікери, місцеві та імпортні, а також сезонні делікатеси.

«Протягом року постійно змінюється дуже велика кількість різноманітних сезонних новинок, як-от: шоколадні бомбоньєрки, декоративні упакування, ягнятка та писанки, широкий вибір прикрас та солодкої цукрової вати для новорічного деревця», – описувала газета асортимент цього розкішного закладу.

На нинішній погляд, ціни, вказані в меню, не виглядають захмарними: торти коштували 3-5 корон, карамельки – 1,6 корони за півкілограма, помадки – 3 корони, а шоколадні цукерки – 4 корони за таку ж вагу. Але якщо зважити, що середня платня чиновника у магістраті у той час становила близько 100 корон, то, щоб зрозуміти їхню вартість у гривнях, слід дописати на цінниках ще два нулі.

У 1912 році, коли в Станиславові збудували перший п’ятиповерховий «хмародер» на початку «стометрівки» (колишній готель «Уніон», а тепер – офісний центр «Київ»), кав’ярня та цукерня Владислава Кровіцького перемістилися до нових апартаментів.  

Але вивіска із назвою цього підприємства, яка повністю звучала як «Цукерня і фабрика кондитерських виробів, шоколаду і печива Яна Новорольського і Владислава Кровіцького», кажуть, досі частково збереглася у внутрішньому дворику на вулиці Незалежності.

Богдан СКАВРОН


Переглядів: 185 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024