Пропонуємо віртуальну екскурсію до руїн калуського магістрату чи ратуші, як часами називають тлінні останки цього приміщення.

Мізерна кількість суперечливої інформації — це все, що можна сказати про цю будівлю, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.

Отже, найперше про те, чого не знаємо. Калуш отримав Магдебурзьке право у 1549 році. Кажуть вчені люди, що всього за кілька років після отримання цього привілею сама грамота згоріла під час татарського набігу на місто. Щоб не було недомовок, варто додати: Калуш тоді був дуже маленьким містечком, налічував 56 дворів, податки платились переважно продуктами натурального господарства. Єдинийм конкурентнм продуктом була сіль.

Навіть якщо і була у місті ратуша, то невідомо, ні як виглядала, ні де розташовувалась. Дерев’яна забудова і часті напади татар і турків успішно "сприяли" нищенню скромних калуських маєтків.

Пожежі не полишали місто й пізніше — у ХVІІІ столітті. Де тоді засідав магістрат й інші структури, як-от лавний суд, невідомо.

Сучасна ж будівля магістрату побудована, як пафосно пише Вікіпедія, у стилі неоренесансу, що не дуже відповідає дійсності. Правдою було те, що, як зауважила свого часу мистецтвознавиця Ольга Петрова, архітектор (якого ми теж не знаємо) був відважним і талановитим. Він чудово "вписав" будівлю у складний рельєф, максимально гармонійно використав внутрішню площу приміщення і двору, і, головне, відносно високий купол помістив на досить низьку основу, при тому не зіпсувши силуету приміщення.

Власне, цей обрис купола з годинниками (їх було 4 чи ні) і був такою собі візитівкою міста на перетині вулиць Конопніцької і пляцу Смольки (у міжвоєнному прочитанні), сьогодні — вулиць Костельної і Шевченка.

Найімовірніше, будівництво закінчилось десь наприкінці ХІХ століття. Дехто каже про початок ХХ, але ніхто не бачив жодного документу, який би хоч непрямо якось інформував про появу нового приміщення магістрату. Попри все, до 1939 року тут таки був магістрат.

З переказів тут теж могли утримувати в’язнів до суду чи під час етапування, а з 1939 до 1941 міг бути райком компартії. Під час німецької окупації, знову ж, з переказів, була міська управа. З 1970 років і до початку "реконструкції" в 2005 році приміщення належало управлінню сільського господарства.

Проба реконструкції стала для будівлі магістрату вироком. На додачу 23 липня 2013 року будівлю ще знищив вогонь.