Маленька вуличка, яка з’єднує вулиці Шевченка та Франка, є практично незабудованою. Сформована приблизно всередині ХІХ століття.
Раніше вулиця Замкова, вулиця зараз названа вона на честь відомого композитора, організатора музичного життя Станиславова, Коломиї, автора опер, кантат, хорів, романсів та інших музичних творів — Дениса Січинського (1865 — 1909), інформує в соцмережі Old Kalush. 

Піднімаючись вулицею Січинського, праворуч бачимо будівлю меморіального музею «Калуська в’язниця»

За часів австрійського, польського та радянського панування тут була в’язниця. У підвалах знаходились кухня, пивниця для продуктів, пральня, лазня і дезінфекційна кімнати. За часів німецької окупації в передній частині в’язниці була контора страхування майна (по німецьки — «Sach-cherung»). Збереглись спогади про арештованих родичів вояків УПА, яких водили підземним переходом на допити в сусіднє приміщення суду (тепер — музична школа), під стінами якого відбувались упізнання тіл загиблих повстанців, а, можливо, й розстріли. Репресовані та їхні родичі стверджують, що в підземних переходах, в ямах поблизу пам’ятника Івану Франку та криниці, що була у дворі в’язниці, є неідентифіковані захоронення.

У 1960 році тут оселився хіміко-технолоґічний технікум і приміщення в’язниці використовувалось для практичних занять студентів.

Від 1969 року тут працювала Станція юних техніків, яку в 1992 році об’єднано зі станцією юних натуралістів і створено Центр технічної творчості, а в 2008 році перейменовано на Центр науково-технічної творчості.

Ще вище по колишній вулиці Замковій було повітове староство. Тепер на його місці є сквер, по контурах якого ще видніють залишки фундаментів. Можливо, підвальні приміщення, які колись вдасться розкопати, відкриють нам свої таємниці. За переказами, будівля староства входила до комплексу споруд калуського замку і була з’єднана з іншими будівлями підземними ходами.

У дворі староства була алея, що вела до будинку садівника, який стояв вище будинку теперішнього казначейства (донедавна — Ощадбанк і банк «Україна»). Після війни в будівлі староства жили декілька сімей, а в прибудові розміщувалась їдальня НКВС.

Навпроти цікавим є приміщення CБУ, яке розташоване на цій вулиці. Точніше — цікавим є місце, де розташована ця споруда.

У середньовіччі тут був королівський мисливський дворик. Король Ян Собеський зупинявся тут, коли приїжджав на полювання. За часів Австро-Угорщини тут було збудоване приміщення пошти, яке збереглось до сьогодні. Усередині ХХ століття споруду передали міліції.