Неділя, 19.05.2024, 05:16:52

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728
 
Архів новин
Головна » 2014 » Лютий » 12 » Старий Рогатин і загадкові городища
12:42:48
Старий Рогатин і загадкові городища
Часто так буває – люди живуть і навіть не здогадуються, що в давнину їхні предки мали своє окреме князівство з великою, хоч і призабутою історією. І зараз лише давні легенди й археологія дозволяють заглянути туди, куди спроміжна лише фантастична машина часу. Але варто тільки походити високими валами колишньої князівської столиці й відчути всю велич і трагічну іронію історії, яка навіть найбільші держави стирає з лиця Землі. Можливо, аби колись відродити їх знову?
Що заховав Галицький край, що заховали околиці Рогатина?.. Тут колись було місто Стратин, де працювала третя на руських землях друкарня. Тут колись існувала липицька культура, носії якої чи не найдовше за інших зберігало дакійськість – аж до злиття із слов’янами, які прийшли в ці землі на початку I тисячоліття нової ери.
Археологічні пам’ятки, знаряддя праці, посуд доби палеоліту та бронзи, статуї Велеса, Перуна, назви сіл (Перенівка, Замчище) свідчать про те, що Рогатин заснували на місці первісних поселень слов’янських племен. Перша відома письмова згадка Рогатина належить до 1184 року, але Рогатин XII століття і нинішній Рогатин – це не одне і те ж [6], [9]. Де ж був Старий Рогатин і які ще міста чи городища приховані в околицях?
Рогатин — зараз місто та районний центр Івано-Франківської області. Розташований на річці Гнила Липа (притока Дністра), при впадінні в неї струмка Бабинка. До 1415 року назву Рогатин мав населений пункт («Старий Рогатин», околиці сучасного с. Підгороддя), розташований за 4 км на північ від сучасного («Нового») Рогатина.
 Археологічні дані (наявність у районі сіл Підгороддя, Залип’я, Луковище (колишня Голодівка) кількох городищ/замчищ IX-XV столітть) дають підстави твердити про існування слов’янського (ймовірно, хорватського, IX-X століття) і руського (XII-XIII століття) міських центрів. Їхнім наступником стало місто Рогатин, яке, напевно, існувало вже в першій половині XIV століття. Між 1377 і 1387 роками місто належало Галицькій католицькій архієпископії. У праці Антонія Прохазки «Materiały archiwalne wyjęte głównie z Metryki litewskiej» опублікована копія документу, яка засвідчує, що Волочко Преслужиць з Рогатина перейменував своє село Филиповичі на місто та назвав його Рогатином, заселивши на магдебурзькому праві. Це відбулося 14 серпня 1415 року.
Опублікований ще один документ від 27 травня 1419 року – про повторне підтвердження Преслужицеві привілею на перенесення міста Рогатина, надання магдебурзького права, а також створення війтівства. Після 1415 давнє місто перетворилося на Старий Рогатин (в дарчих документах зазначено «...то ми подарували на час його життя наше місто Рогатин з його передмістями, саме – Потік, Черче, Старий Рогатин, Руда, Дібринів, Підвиння,... Кореличі...»). У другій половині XV століття він змінив назву на Підгороддя (в документі 1462 року замість Старого Рогатина вже відзначено село Підгороддя), ймовірно, після остаточного занепаду міської частини. 1566 року Рогатин отримав магдебурзьке право і статус міста/містечка, який зберігав до 1939.
В державному реєстрі пам’яток записано, що коло с. Підгороддя є поселення і городище «Підгороддя I», яке належить до епох мезоліту, бронзи, раннього залізного віку та Київської Русі, тобто 9-7 тисячоліття до н. е., 2 тисячоліття – X століття до н. е., IX століття до н. е. – IV століття, IX-XIII ст.ст. Під державною охороною в північно-східній частині села перебуває пам’ятка археології під назвою «Підгороддя III». У цих краях виявлено кілька великих городищ часів прикарпатської Хорватії – неподалік сіл Підгороддя та Луковище. Найімовірніше, що одне з них і було Старим Рогатином. Ймовірні залишки літописного Рогатина, письмова згадка про який належить до 1184 року, розкопали та дослідили у 1983-1986 роках Б.Томенчук разом з рогатинськими краєзнавцями В.Сенюрою, М.Чолієм, О.Бойкевичем. На початку минулого століття в ріці Віслєнка коло Підгороддя була знайдена статуя, з вигляду – язичницького походження. На погляд о. Кінасевича, це був ідол Велеса. Згідно з дослідженням, проведеним О.Бойкевичем 1970 року, цю статую учні Рогатинської гімназії на початку 1930-х років перевезли до Рогатина. Тривалий час вона зберігалася біля головного входу до гімназії. За свідченням А.Лісового (вчителя із с. Підгороддя), при наступі російських військ і відступі німецьких в часі Другої світової війни статуя загадково зникла. Фотографій і малюнків цієї пам’ятки не виявлено.
Враховуючи, що терен досліджували різні науковці, які не дуже ділилися результатами досліджень, постала проблема з назовництвом та локалізацією описаних у працях городищ, мап яких не було подано – наприклад, є ймовірність, що одні й ті самі городища, які в різних статтях записані як «Підгороддя І», «Підгороддя ІІ» тощо і згадані назви можуть стосуватися одного і того самого об’єкту. Але статті дослідників та ентузіастів останніх років допомагають розібратися.
Якщо звернути увагу на карту Міга, то на західній околиці села Підгороддя можна побачити чотирикутний в плані об'єкт, огороджений ймовірним валом, який проглядається зі супутника. Ймовірно, це сліди давнього замку, які збереглися між селами Пігороддя та Залип’я. В його околицях у 1980-х роках знайшли човен-довбанку, розкішні оленячі роги та гарматне ядро. На жаль, перші два предмети через байдужість одного з тих, хто їх виявив, не збереглись. Майданчик поселення, трапецієвидний (70 х 80 м) в плані – ймовірно, виконував роль дитинця, а не міста. Ця територія, ймовірно, використовувалася в пізніший час (XIV-XVII століття) як укріплення (тут міг бути замок або фортеця).
Тобто трапецієвидний замок-дитинець Старого Рогатина стояв на західному березі ріки Гнила Липа на підвищенні, яке огинається річкою. На захід, як то видно із мапи Міга, була розташована міська забудова. Зараз там – сільськогосподарські поля. Ймовірно, передмістя літописного Рогатина і стало селом Підгороддя, коли град занепав – городище дало назву селу, яке розташоване «Під градом» або «Під городищем» (так чи інакше, під чимось «обгородженим», тобто укріпленим). Ці факти дають вагомі підстави вважати, що саме Підгородиське городище є первісним Рогатином.
Взагалі, топоніміка Рогатинщини має майже всі відомі топонімічній науці категорії географічних назв: відрельєфні, відґрунтові, флористичні, від використання землі, відантропонімні, церковно-календарні, відпрофесійні тощо, наприклад: Верховина, Виспа, Рівня, Каміння, Залип'я, Підкамінь, Псари, Конюшки, Черче, Княгиничі, Бабинці... Архаїчність цих назв свідчить про заселення території ще до утворення Галицької держави.
Отже, Рогатин магдебурзької локації (сучасне місто) не є літописним Рогатином і межував зі стародавніми, якщо не стольними містами, то щонайменше з великими княжими і торговими центрами. Одним з таких можна вважати Старий Рогатин (та пізніше Підгороддя), і не лише тому, що в документах маємо згадку про князів Рогатинських. Існування великого княжого гнізда засвідчує топоніміка навколо Підгороддя - згадана Голодівка, Замчище, Замкова гора. Цікаво, що на сусідніх горах, коло витоків лівих приток Гнилої Липи, розташовувалося ще більше городище, оповите загадками, яке могло бути одним з великих центрів хорватського князівства 9-10 століть, а Старий Рогатин був лиш його містом-супутником...
 
Городище Луковище — осідок місцевих князів?
На північний схід від села Підгороддя у горах розташовані городища, більші, ніж згадуваний Старий Рогатин. У реєстрі пам’яток сказано, що коло с. Луковище є два поселення, два городища та курганний могильник IX–XIII століть. Вони відомі під різними назвами як: Луковицьке городище II, Голодівське городище II, Городище в урочищі Кранофанта, Підгороддя III, Голодівка. Перший етап будівництва, орієнтовно, був в X століття. Останній етап будівництва – перша половина XIII століття. Обидва городища мають підстави бути містами княжої доби. Вони великі за розмірами – займають по кілька десятків гектарів, мають характерну для галицьких міст оборонну систему з багатьох рядів валів та ровів. Археологічними розкопками віднайдено матеріали, які явно мають міські ознаки.
Городище Луковище розташоване біля кар'єру, який і «з'їдає» городище. Схили гори круті, під’їзд — зі сходу, з хребта. Наявна складна система валів та ровів. Наразі усе заросло густим лісом. Інше городище – на сусідній горі, Кранофанта, що на південь. Між горами протікає струмок, долина якого має назву Підзамчисько.
Городище довжиною 600 м і шириною 500 м розташоване на високому довгому мисі, обмеженому з двох боків струмками лівої притоки Гнилої Липи, в урочищі Городище. З напільного боку його захищали шість рядів валів та ровів, творячи шість окремих великих ділянок. Тут, ймовірно, були князівський замок, вічева і торгова площі, святилище, некрополь тощо. Культурний шар X століття. Площа городища складає приблизно 42 гектари (для порівняння, Крилоське городище долітописного Галича має 50 гектарів).
Центральна ділянка городища (20x30 метрів) оточена земляним валом і ровом. Основою оборонного валу були дерев'яні зруби, шириною 2 метри. Ззовні вони мали кам'яне обмурування – крепіду шириною 140 см і глиняний укіс шириною 140 см, на кам'яній подушці.
На території виявлено рештки житлово-господарських будівель. На північний схід від неї археолог Б.Томенчук відкрив рештки язичницького святилища. На курганоподібному пісковому насипі розташована ділянка розміром 9x14 м, вимощена кам'яними плитами, до якої вела спеціально підсипана й укріплена каменем дорога. Основа викладена з великих кам'яних плит, які мають чіткі сліди підтісування для кращого стикування. Знайдений тут керамічний матеріал датується IX-XI століттями, тобто часом, коли язичницький світогляд ще утримував міцні позиції у слов'янському суспільстві.
В XII столітті на руїнах старого міста (ймовірно, після занепаду хорватської державності та входження цієї території в політичну орбіту Русі) виник невеликий замок – очевидно, одного з володарів Галицького князівства. Тоді поновили оборонні стіни навколо центральної ділянки городища, насипали новий вал, на якому звели дерев'яні оборонні стіни, шириною 2 м.
 
Урочище Підзамчисько
На південь від городища Голодівка в урочищі Кронофанта є городище, суттєво менше від попереднього, яке, ймовірно, було одним із його супутників. Розташоване на схилі гори та мало менше оборонних споруд.
За поданими у джерелах мапами важко знайти вказане городище на схилі, але, ймовірно, воно було на горі, де є вирівняне плато, на окраїні якого – високе підняття з валоподібною спорудою. Можливо, тут були оборонно-сигнальні будівлі (наприклад, вежа). Цілком може бути, що разом із Рогатином як окольним замком городища Луковище це укріплення входило в оборонну систему великого міста на сусідній горі в урочищі Городище.
Цілком ймовірно, що стародавнє городище Луковище було одним із значних центрів регіону. Про це свідчить розгалужена система валів та структура самого городища. Навколо були менші за розмірами, але також добре укріплені міста-супутники. На зламі I та II тисячоліть у краї відбувся деякий занепад, який можна пов’язати з війнами з Руссю. Після встановлення влади Ростиславичів в XI столітті гради на означених теренах були частково відновлені, відбудовані. В пізніші часи (ймовірно, із зміною клімату та основних торгових шляхів) земельний центр перенесли на місце сучасного Рогатина.
Описані городища потребують детальніших досліджень і ширшого висвітлення у науковій і науково-популярній літературі.
Борис Явір Іскра

Переглядів: 1602 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024