В Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка презентували фотоальбом «Болехів, Гошів, Бубнище та околиці на давніх поштівках та світлинах кінця ХІХ – середини ХХ ст.» відомого колекціонера Андрія ЗАХАРКІВА-ОЛІЙНИКА.
Захопленню колекціонуванням – уродженець Бережан на Тернопіллі, а сьогодні житель Львова – Андрій Захарків-Олійник присвятив сорок років життя. Представлені у нововиданому фотоальбомі давні артефакти – 250 предметів авторської філокартично-світлинної колекції – охоплюють семидесятирічний часовий відтинок історії.
Це вже друге видання А. Захарківа-Олійника із авторської серії альбомів давніх поштівок. Перше – «Бережани та околиці на давній поштівці». У представленій же книжці, яка побачила світ у київській друкарні «Майстер книг», п’ять розділів: «Старий Болехів», «Події та люди старого Болехова», «Гошів», «Бубнище» та «Околиці Болехова». У переважній більшості світлини, які увійшли до фотоальбому, свого часу виконані в мистецько-фотографічному закладі «Софія» в Болехові, філія якого була і в Долині. Більшість із цих артефактів ексклюзивні – їх ніде й ніколи не публікували, а світлини з поздоровленнями ще й цінні своїми вітальними написами. До упорядкування фотоальбому та передмов до нього долучилися Юрій Гнатишак, Андрій Захарків-Олійник, Василь Луцик та Марта Калапунь.
– Моя філокартична колекція різнотематична, – розповів Андрій Захарків-Олійник. – Перший альбом 2023 року присвячений Бережанам. Над ним працював світлої пам’яті дуже талановитий майстер дизайну і оформлення Андрій Кісь. Саме він починав і оформлення нововиданого фотоальбому.
Тепер готую макет до фотовидання про село Дору – присілок міста Яремча, звідки родом три єпископи і де в радянські часи була підпільна греко-католицька семінарія. А ініціював втілення творчого задуму архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Теодор Мартинюк. Є у планах і урочище Підлюте біля села Осмолоди на Прикарпатті (тепер Перегінська ТГ, – авт.), де свого часу була резиденція митрополита Андрея Шептицького. Також задумуюся над альманахом про собор Святого Юра УГКЦ у Львові.
Я зібрав чималу колекцію і поштівок, і унікальних світлин. Адже п’ять років очолював відділ архітектури і реставрації Львівської Архієпархії УГКЦ, а тепер працюю у монастирі Архистратига Михаїла УГКЦ отців-студитів. Свій презентований в Івано-Франківську альбом я б образно означив ілюстративною історією чи подорожжю в часі…
Організатори презентації фотоальбому А. Захарківа-Олійника в Івано-Франківську фактично провели унікальну ілюстративну подорож у часі і зусібіч представили присутнім Болехів – від найдавніших часів і до сьогодення – у документах, подіях і особистостях. Цьому посприяли й наукові та краєзнавчі студії про місто над Сукілем перекладача і дослідника, болехівчанина Василя Луцика, які він сам виголосив під час дійства. Його виступ дав відповідь і на закономірне запитання, чому титульна сторінка нововиданого фотоальбому Андрія Захарківа-Мельника проілюстрована давньою поштівкою із зображенням місцевої сільні – колишнього підприємства з виварювання ропи-сировиці.
«Як пам’ять маємо топонім «Стрийська баня». Баня – це конусоподібне дерев’яне приміщення, де виварювали ропу-сировицю. І сама назва «Галичина», можливо, походить від давньогрецької назви солі «галос». Адже Галичина з найдавніших часів була одним із найбільших у Європі експортерів солі, яку у всі віки цінували, як золото…», – зазначив В. Луцик.
Цікаві факти з архівних джерел оприлюднила й начальниця архівного відділу Болехівської міської ради Марта Калапунь. Що не поштівка чи давня світлина у представленому фотоальбомі, то, на наш погляд, не тільки ілюстративний чи візуальний відбиток часу і захоплююча подорож у бойківську минувшину, а й зримий людський слід в історії Болехівщини і загалом Бойківщини.
Ігор Лазоришин, "Галичина" | 
