Четвер, 23.05.2024, 08:19:32

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728
 
Архів новин
Головна » 2014 » Лютий » 4 » Тарас Шевченко і Прикарпаття. З історії вшанування - VI
17:18:55
Тарас Шевченко і Прикарпаття. З історії вшанування - VI
22 березня 1923 р. святочний концерт влаштувала молодь української гімназії в Коломиї. Вступне слово виголосив учень 7 класу Я. Івантишин. Мішаний хор виконав пісні О. Кошиця «Ой біда», М. Лисенка «Ой гай, мати», «Радуйся, ниво». Декламували вірші І. Паньків, Я. Геник.
27 квітня 1923 р. в залі ім. Монюшка учительський колектив і молодь української гімназії Станиславова влаштували святочний концерт. Промову про Шевченка виголосив учень 8 кл. Глібовицький. Гімназійний хор виконував музичні твори М. Лисенка, Р. Купчинського, М. Гайворонського, Д. Сочинського. Вірші Шевченка «Іван Підкова» декламував учень гімназії Т. Даниш, «Чернець» — учень Бачинський, уривки з ліричних творів поета — учениця Яросевич. Заключне слово виголосив професор О. Бойцун.
Із тогочасної програмки довідуємося, що «філія Товариства «Просвіта» в Станиславові 3 червня 1923 р. о год 5-й по полудни в салі українського «Сокола» при вул. 3-го мая (тепер Грушевського, 18) улаштувала концерт в пам’ять нашого незабутнього Кобзаря Т. Шевченка із слідуючою програмою:
1) Шевченко — Стеценко «Заповіт», хор с. Павелча.
2) Професор Мельник. Вступне слово.
3) Шевченко — Роздольський «Сонце заходить», хор.
4) Б. Лепкий «Дванадцять борців», декламація.
5) Шевченко — Воробкевич «Гомоніла Україна», хор.
6) Шевченко «Гамалія» — декламація.
7) Шевченко — Стеценко. «Вночі на могилі», хор.
8) Шевченко «До Основ’яненка».
Друга частина концерту складалася з народних пісень та декламацій. За успішний виступ в концерті диригенту хору всечесному отцеві івану Стефанчуку в Павелчі і членам хору філія «Просвіти» за підписом Ю. Олесницького 20 червня 1923 р. надіслала щиру подяку.
Хор Павелча виступав на шевченківських концертах, крім Станиславова, свого села, також в Боднареві (1922), Тязеві (1924 р.) та інших навколишніх селах.
10 квітня 1926 р. учительський колектив і молодь дівочої гімназії Українського педагогічного товариства влаштували у Станиславові, в залі «Української Бесіди», святковий вечір на відзначення 65-х роковин смерті Тараса Шевченка. З промовою про поета виступила учениця 7 кл. Ольга Волощук. Мелодекламацію «Минають дні» виконали учениці 7 кл. Віра Люсгіг і Ольга Павлюк. Хор під керівництвом професора ілярія Козака виконав «Заповіт» Стеценка, «Сон» Левицького, «Вітер з гаєм розмовляє» Кохановського, «Дві хмароньки», «Марусенька» Ярославенка та інші твори.
Заходом коломийського «Бояна» відбувся в четвер 13 травня 1926 р. «в салі щадничої каси святочний концерт в 65-ті роковини смерти генія України Тараса Шевченка. Мішаний хор у супроводі оркестру під диригуванням Р. Ставничого виконав пісні на слова Шевченка — «Заповіт» (М. Вербицького), «Чого мені тяжко» (М. Волошина), «Кавказ» (С. Людкевича); «Сонце заходить» М. Лисенка та інші виконала солістка С. Ковбузова».
Львівська газета «Діло» повідомляла, що 7 вересня 1926 року в Отинії заходом філії товариства «Сільський господар» в залі товариства «Самопоміч» відбувся концерт на честь 65-річчя з часу смерті Тараса Шевченка: «Вступне слово виголосив студент університету Ісаїв. Селянський хор із Гостова виконав стрілецькі й народні пісні. Добродії Гарасим’юк, Фіголь, Войтко Стельмащук, Славко Гончарюк, діти Стрийські з Гостова декламували вірші, грав смичковий квартет. Найбільше прилучився до цієї справи голова місцевого товариства «Сільський господар» адвокат Драгомирецький».
21 квітня 1929 р. в Коломиї відбувся «святочний вечір в 68-мі роковини смерти Тараса Шевченка при участи оперового співака В. Тисяка (тенор), д-ра Ю.Стецюка (баритон) та Р. Сімовича (фортеп’ян)».
3 квітня 1932 р. у Станиславові, в залі «Сокола» (тепер товариство «Просвіта», вул. Грушевського, 18), відбувся академічний концерт з нагоди 71-ї річниці смерті Т. Шевченка. Промову виголосив адвокат доктор М. Бих. У концерті брали участь хори «Боян» і «Думка» (диригент і. Недільський), хор читальні «Просвіта» з Підпечар (виконували пісні на слова Шевченка, музика Вербицького («Заповіт»), Воробкевича, Гайворонського, Лисенка, Людкевича), солісти В. Тисяк, посол до сейму Ю. Чукур з Ковалівки, С. Пєлехівна, піаністка Стефанія Крижанівська.
21 квітня 1932 р. шевченківські роковини святкувала Коломия. Мішаний хор під проводом Р. Ставничого виконав «Заповіт» (Стеценка), «Лічу в неволі» (Січинського), «Шевченкова кантата» (Малицької—Стеценка). З промовою виступив професор Д. Николишин. У концерті брали участь солісти В. Тисяк (тенор), І. Синенька—Іваницька (сопранове соло).
У 1932 р. пам’ять Кобзаря вшанували також у Гвіздці, Малому Гвіздці (заходом гуртка «Рідна школа», 12 липня), учні «Рідної школи» з Кам’янки Малої 5 червня дали концерт у Коршеві.
10 травня 1936 р. у Станиславові відбувся концерт, підготовлений і поставлений учнями «Рідної школи». Виступав хор під керівництвом диригента Т. Пеліха, декламували вірші і поеми Шевченка.
17 травня 1936 р. товариство «Коломийський Боян», Музичний інститут ім М. Лисенка в Коломиї в залі ощадної каси дали шевченківський концерт за участю відомого співака М. Голинського (тенор) та рецитатора Ю. Геника-Березовського. Хором диригував Р.Ставничий, оркестром — Р. Рубінгер. Виконували твори Б. Вахнянина. С. Людкевича на слова 
Т. Шевченка. 16 серпня 1936 р. святковий концерт проведено в дитсадку в Дубівцях.
Газета «Новий Час» від 17 квітня 1937 року в розділі «Життя краю» під заголовком «Станиславівська молодь українських середніх шкіл у поклоні Кобзареві України» писала: «Середньошкільна українська молодь м. Станиславова віддала в дні 6 квітня ц. р. поклін незабутньому Кобзареви України святочною академією, що цього року далеко відійшла від звичайних Шевченківських Вечерниць і своїм укладом, і виконанням. Молодь дала цього року щось нове, доложила стільки старань у виконанні програми Академії, що рішуче заслуговує на те, щоби сказати кілька слів про це небуденне свято. Друга частина Академії — це правдива насолода для мельоманів. Молодь відважилась вивести на сцені першу дію опери «Катерина» (лібретто після поеми Шевченка, музика М. Аркаса). Може, це було понад сили молоді, але ж фактично «Катерина» випала дуже гарно».
13 березня 1938 р. шевченківський концерт провели Музичний інститут  ім. Лисенка і Співацьке товариство «Коломийський Боян» в Коломиї за участі артистки, співачки п. Р. Гумілович і оперного співака д-ра В. Тисяка. Сумлінно опрацьований реферат на тему «Шевченко — маляр» виголосив проф. Д. Николишин, один з небагатьох шевченкознавців у Галичині, який розгорнув перед аудиторією другий великий талант Т. Шевченка як артиста-маляра, що його деякі малярські композицїї перевищують геніального Рембранта...» (Веселка. — 1938. — 7 квітня).
У радянські часи (1944—1986) шевченківські святкування відбувалися під партійним контролем. Тексти виступів, програми концертів проходили сувору цензуру. Т. Шевченка трактували з класових позицій, тільки як захисника соціальних інтересів народу. Про нього як співця національної ідеї, який своїми творами будив патріотичні почуття, національну свідомість, замовчували.
У часи «хрущовської відлиги» в області відсвятковано 100-річчя з дня смерті та 150-річчя від дня народження Т. Шевченка. Коломийський народний музично-драматичний театр ім. Ярослава Галана 1961 року грав виставу «Мати-наймичка» (режисер А. Семененко) за поемою «Наймичка», а 1964 року — оперу Миколи Аркаса «Катерина» (режисер В. Симчич).
У застійні роки за часів В. Щербицького шевченківські святкування проводили дуже рідко, забороняли вставати під час виконання «Заповіту», були випадки заборони відкриття пам’ятників Шевченкові та переслідували ініціаторів шевченківських святкувань.
9 березня 1981 р. у Коломийському будинку культури відбувся шевченківський вечір з дозволу міськкому КПУ і на якому без такого дозволу аматори педучилища заспівали «Заповіт» у супроводі оркестру, під час виконання якого весь зал підвівся. Наступного дня концерт хотіли повторити, але дозволу на це комуністична влада вже не дала. Радянсько-партійні керівники обласного центру теж були незадоволені, коли під час виконання «Заповіту» весь зал в обласній філармонії підвівся. Залишилися сидіти в ложі заступник голови облвиконкому Г. Лихачова та начальник управління культури. 
У часи національного відродження (1989—1991) заборони і партійна цензура свят відпали і з того часу галичани почали вільно вшановувати великого Кобзаря. Найбільш урочисто, масово і вільно вперше в області відсвяткували 175-річчя з дня народження  Т. Шевченка в 1989 році.
Нині на Прикарпатті чи не в кожному населеному пункті та навчальному закладі в тій чи іншій формі щороку вшановують пам’ять Кобзаря. 
Петро АРСЕНИЧ

Переглядів: 744 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024