Впродовж
останніх двох місців на терені Крилоса, поруч румовищ Успенського собору та
діючої Успенської церкви ХVI століття,
тривають роботи з відновлення оборонного замку єпископа Гедеона Балабана. В
попередніх роках відновлено західну стіну оборонного замку (з двома вежами та в’їздною брамою). Роботи здійснюються Національним
заповідником «Давній Галич». На даний час триває праця щодо відновлення
північної оборонної стіни. Здійснено розчищення терену, ведуться земляні
роботи. Під час робіт знайдено залишки давньої кладки стіни ХVI ст. З завершенням робіт, наші краяни зможуть побачити
повноцінно відновлені об’єкти культурної спадщини нашого народу. Генеральна
дирекція Національного заповідника «Давній Галич» впродовж останніх 17 років
здійснює системну і цілеспрямовану роботу щодо збереження, відновлення та
популяризації місць пов’язаних з столицею галицьких князів, а згодом митрополичого
і єпископського осідку.
Гедеон
Балабан (1530-1607), був галицьким, львівським і кам’янець – подільським
єпископом. Проживав у єпископський резиденції у Крилосі при монастирі Успення
Богородиці. Одним із найвизначніших діянь владики у Крилосі було зведення
навколо Успенської церкви оборонного замку. На його руїни натрапляли майже всі
археологічні експедиції. У 1884 р. досліджуючи довкілля церкви, львівський
професор І. Шараневич виявив залишки замкових фундаметів із п'ятикутною вежею.
На їхні сліди наткнувся у 1936 р. Я.Пастернак. На північний захід від собору до
фундаментів твердині прилягав вимурований підземний льох (очевидно, винний
погріб), в руїнах якого виявлено кілька розбитих пляшок, одна з яких мала
печатку з гербом Потоцьких - Пилявою - та фрагменти полив'яних кахлів, орнаментованих
галузками винограду. Через 4 роки той же археолог розкопав залишки південної
стіни замку (1,15 м завширшки) з двома оборонними в вежами. Знайдена у східній
вежі срібна польська монета 1571 р. допомогла уточнити дату зведення владичої
фортифікації. Під час археологічних розкопок у 1997 р. навпроти південного
порталу церкви виявлено ще одну вежу, яка, очевидно, служила в'їзними воротами.
Її фундамент був викладений із блоків білого каменю.
Підсумовуючи
результати архелогічних досліджень, можна стверджувати, що єпископський замок
мав у плані форму прямокутника розміром приблизно 50 х 70 метрів. У всіх кутах
споруди знаходилися п'ятикутні оборонні вежі, а ще дві, прямокутні, у плані (з
півдня і заходу) виконували функцію в'їзних воріт. Стіни фортифікаційної
споруди були вимуровані із борознистої цегли. Фундаменти викладені з опоки на
пісному розчині. За характером заливання фундаментів та кладки стіни (що
робилося недбало і нашвидкоруч), можна припустити, що ця твердиня зводилася в
короткий термін — через навислу над релігійним центром реальну небезпеку. В
історичних джерелах збереглися відомості, що один із єпископів для оборони замку закупив
кілька гармат. Будувалася
твердиня десь у 70-80-х рр. XV ст. А вже 1595 р.
татари сплюндрували замок.
Робота
Національного заповідника «Давній Галич» щодо збереження історичної пам’яті
нашого минулого є надзвичайно важливою і цінною. Фахівцями заповідника
розроблено проект програми економічного і соціального розвитку на 2012 рік.
Документ передбачає реставрацію ряду історичних пам’яток, загалом на 6575,0 млн.
грн. Зокрема, передбачено виконання робіт у Галицькому замку, Музеї народної
архітектури та побуту Прикарпаття, фундаментах Успенського собору, церквах
Різдва Христового, Святого Пантелеймона та Успення Богородиці, костелі
Кармелітів у Більшівцях, пам’ятнику Б.Хмельницькому, Галичиній могилі, Княжій
криниці, могилі о. Лаврецького.
Окрім,
реставрації передбачено і капітальний ремонт історичних об’єктів – музею
караїмської історії та культури, музею «Давній Галич», фондосховища, - загалом
на 550,0 тис. грн.
Проблемою
щодо реставрації та капітального ремонту пам’яток Галича є недостатнє бюджетне фінансування. Недостатня
бюджетна підтримка культурно-історичної спадщини є наслідком залишкового
фінансування культури в цілому. Наша держава ще далека від європейських
стандартів у цій галузі, за якими бюджетні видатки на культуру становлять до 2
% бюджету на загальнодержавному рівні, та 3-4 % бюджету місцевого рівня. Багато
пам’яток світового значення на Прикарпатті перебувають у критичному стані, і у
разі неприйняття термінових реставраційних заходів їхня руйнація може мати
незворотній характер. Посильна допомога кожного у справі реставрації пам’яток є необхідною і важливою. А.Чемеринський |