У 1920-х роках населення Калуша невеликими, але впевненими кроками зростало, тому в місті виникла потреба побудови водоелектричної станції. У грудні 1924 року відбулося її урочисте відкриття.

Історією про відкриття у Калуші водоелектричної станції поділився калуський історик і політолог Ярослав Куцій, пише "Інформатор".

Цілком ймовірно, що це була насосна станція, розміщена у житловому масиві Загір’я в районі парку культури імені Івана Франка. Ця подія, як видно із фото, викликала чималий ажіотаж серед містян.

Новину про відкриття водоелектричної станції було надруковано у 20-му номері ілюстрованого тижневого кур’єра "Światowid" від 20 грудня 1924 року:

"У Калуші (Малопольща) відбулося відкриття водопровідної та електричної станції, яка забезпечує освітлення міста та перекачування води в міську водопровідну станцію, головним чином завдяки зусиллям урядового комісара п. Сокола. Церемонія відбулася в присутності губернатора Станіславова пана Юристовського, місцевого духовенства обох обрядів, рабина та представників усіх місцевих органів влади та установ, товариств і соціально-економічних спілок", — йдеться у повідомленні, розміщеному на 12-й сторінці газети.

На куполі насосної станції зображено герб міста. Саме це підтверджує, що відкриття станції та світлина здійснені у Калуші.

Пошуки причетних до відкриття осіб вивели нас на згадуваних у газеті Едмунда Юристовського і Фрацішека Стефана Сокола. Едмунд Юристовський був польським правником, держслужбовцем Австро-Угорщини та II Речі Посполитої, а також першим воєводою станіславівським, призначеним 1 вересня 1921 року та пробув на посаді до 18 серпня 1925 року.

Другою особою, завдяки зусиллям якої було здійснено будівництво станції, є Францішек Стефан Сокол (1890–1956) — підпоручник піхотного резерву Війська Польського та політичний діяч, у 1933-1939 роках комісар польського уряду в Ґдині.

Як повідомляли "Вікна", раніше світлину гідроелектростанції у Калуші 1924 року оприлюднили у соцмережі. В описі зазначалося, що вона була розташована недалеко вiд Калуського районного радiовузла і забезпечувала освітлення Калуша та перекачування води в міську водопровідну станцію.