Вийшло друком довгоочікуване видання поезій Захарія Ісаака Абрагамовича «І нам весна всміхнеться».
Ідея впорядкування збірки була озвучена під час відкриття виставки «Світоч караїмської поезії Захарій Ісаак Абрагамович» 2 листопада 2017р., приуроченій 13-й річниці Музею караїмської історії та культури. Впродовж року науковці працювали над підготовкою до видання, яке присвятили 140-й річниці від дня народження славного поета.
Збірка поезій неабияк актуальна в час, коли галицька караїмська громада має одного представника, а луцько-галицький діалект караїмської мови поважно чекає нових дослідників на сторінках різних видань.
Захарій Ісаак Абрагамович (1878-1901) – караїмський поет, виходець з м.Галича. Прожив коротке нелегке життя. Самотужки наполегливо проклав шлях до знань. Вільно володів українською, караїмською, польською, давньоєврейською мовою – мовою Тори (Святого Письма караїмів). Поетичні твори за життя поета не були опубліковані. Ян Ґжеґожевський вперше опублікував два вірші: «Kisenc» в 1903 році у своїй праці "Ein türk-tatarischer Dialekt in Galizien" і у 1917 року «Oj, ucared» в "Rocznik Orientalistyczny". Деякі поезії караїмською мовою через 30 років по смерті поета вдалося опублікувати Олександру Мардковичу в часописі «Karaj Аwazy» - Łuсk, 1931 - № 2.
У 2018р. колектив упорядників, а саме Надія Васильчук, Анна Сулімович-Керут, Маріуш Павелец під редакцією Володимира Дідуха видали збірку поезій Захарія Ісаака Абрагамовича «І нам весна всміхнеться». До збірки увійшли раніше неопубліковані поезії з оригінальної копії манускрипту, котрий був втрачений. Цей машинопис зробив у 1963р. Самуель Іцкович (1902-1980), караїм з с.Залуква, який після Другої світової війни емігрував до Гданська (Польща). До цього часу вірші автора не були зібрані воєдино, а публікувались в різних виданнях окремо один від одного.
У збірці поезій Захарія Ісаака Абрагамовича «І нам весна всміхнеться» подано біографічні дані автора українською, польською, англійською мовами. Поезії Захарія Ісаака Абрагамовича: «Silva rerum»; «Wszak jesteś, Stwórco, w błękitnym obłoku…»; «Czymże jest człowiek wobec natury?»;
«Choć życie do ciebie uśmiechać się zdaje…»; «Gdy dusza zamiera z cierpienia wielkiego…»; «Nasza młodzież»; «W chwili dumania»; «Samolubstwem jest mniemanie…»; «Przyjaźń tak jak diament…»; «W godzinie zwątpienia»;
«Hej ty, orle różnopióry»; «W momencie rozpaczy»; «Obserwując przyjaciół»;
«Dziwnem jest…»; «І нам весна всміхнеться»; «До України»; «На чужині»;
«Karaj edim, Karaj barmen»; «Tuwhan ana»; «Ałhemi Tenrinin…»;
«Hanuz Karajłar eksiłmed’»; «Ułłu titinbe…»; «Ej neszer, neszer»; «Ciwre, ciwre…»; «Tenrim, Senin ułanłaryn...»; «Tenrim, ki biźnin atałarymyzny...»;
«Ułusum Jisraeł»; «Tachanun ułłu king’e»; «Ne fajda»; «Kisenc»;
«Oj, ucared bir tigircin ken ormansaryn»; «Tigendi jaz».
Переклади українською мовою: «Я – карай» (пер. Володимир Шабаровський); «Я караїм» (пер. Степан Пушик); «Рідна мати» (пер. Степан Пушик); «Любімся караїми» (пер. Степан Пушик).
Переклади польською мовою: «Matka» (przekład Hanna Pilecka);
«Karaimem byłem, Karaimem jestem» (przekład Hanna Pilecka);
«Jeszcze Karaimi nie zginęli» (tłumaczenie na język polski Zofia Zofia Firkowicz).
Переклади російською мовою:
«Томление» (пер. А.К. [Арон Катик]); «Элегия» (пер. Сима Ельяшевич)
Транслітерація:
«Карай эдим, Карай бармен» (транслітерація Вадим Миреев);
«Тувгъан ана» (транслітерація Вадим Миреев).
Упорядники збірки – Надія Васильчук, Анна Сулімович-Керут, Маріуш Павелец, меценат-редактор Володимир Дідух, художники Гаррі Бабаджан, Акбіке Дуван – словами з поезій Захарія Ісаака Абрагамовича намагаються привернути Вашу увагу до караїмської мови, літератури, культури, історії.
Надія Васильчук | 
