Сьогодні, 23 листопада, у Музеї мистецтв Прикарпаття відбулися відкриття виставки світлин і презентація фільмів фотографа й кінематографіста Юліана Дороша.

На виставці представлені світлини Юліана Дороша з різних урочистостей, життя пластових таборів, фестин та культурних звичаїв Західної України першої половини та середини ХХ століття. Фото передала музею родичка Дорошів Тетяна Крушельницька.

"Те, що Юліана цікавило, залишило надзвичайно велику спадщину. Пам’ятаю, як він разом зі своїм сином Андрієм фотографували придорожні хрести, яких щораз меншає біля наших доріг. До прикладу, це подячні хрести за 1848 рік, або ж за скасування панщини. Цих світлин є велика колекція. Також Юліан був не тільки фотографом, але і першим кінооператором на Галичині”, —розповідає Тетяна.

Директор музею Василь Романець зазначає, що на світлинах найбільше зображується період, коли Юліан жив у Городенці і досліджував той регіон. Окрім цього, є й фото з Чернівецької області.

Кар’єра Юліана не зупинилася на фіксації українських обрядів і звичаїв, він є також і зачинателем кольорової української фотографії.

На відкритті показали три фільми Юліана – про похорон Начального вождя української галицької армії Мирона Тарнавського, нарізку з похорону на Гуцульщині, а ще фільм про роботу гуцульських майстрів. В ньому Юліан показав різьбяра, майстра шкіряних виробів, майстринь гончарства, писанкарства, ткацтва, шиття.

Виставка триватиме до кінця року.

Довідка

Юліана Дороша називають зачинателем професійного національного кіно на західноукраїнських землях.

Він народився 9 червня 1909 року в сім’ї австрійського митника у Жидачеві. На початку 1920-х років родина Дорошів оселилася в Станіславі, де Юліан закінчив українську гімназію. Там він вступив до “Пласту”, де вперше взяв до рук фотокамеру. З того часу Дорош веде фотолітопис пластунських таборів.

У 1927—1932 роках навчається на юридичному факультеті Львівського університету.

У 1931 році Юліан Дорош у Львові видав перший на теренах Галичини “Підручник фотоаматора”, який супроводив невеликим словником фототермінології. У 1932 році випустив друге фахове видання – “Побільшення”. 1933 р. взяв участь у “Виставці Світового Поступу” в Чикаго, на якій представив роботу “Віяльниця”, що в майбутньому стала найвідомішою з його робіт.

Відзняв два етнографічні фільми: “Раковець” та “Гуцульщина”. Знімав багато репортажів із різних важливих подій українського національно-культурного життя.

1936 року заснував підприємство “Фотофільм”, яке займалося кіновиробництвом. У липні 1938 року зняв фільм про похорони командувача УГА генерала М. Тарнавського.

У 1956 році за пропозицією Івана Крип’якевича при відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР Юліан Дорош організовував фотолабораторію, у якій друкували ілюстрації до путівників, альбомів, книжок (“Історичні проходи по Львову” та ін).

У 1939 році Ю. Дорош разом з О. Довженком і В. Софронівим-Левицьким подорожував Карпатами (Косів, Кути, Криворівня). У Жаб’є знімали гуцульське весілля з подружньою парою, кіньми, пістолями і стрільбою.