На підставі комплексних обстежень будівель і споруд колишнього палацу Потоцьких стан трьох споруд було визнано аварійним, ще кілька споруд перебувають у незадовільному стані і мають ознаки аварійності.

«Після того, як ми отримали матеріали попередніх досліджень, ми замовили три окремих проєкти: два стосуються корпусу А, який є у задовільному стані та абсолютно придатний до реставрації із пристосуванням (один проєкт стосується зовнішніх робіт – дах, фасади, зовнішня столярка, другий – пристосування внутрішніх приміщень з необхідними інженерними мережами), третій проєкт ми замовили на протиаварійні роботи найбільш проблемного будинку – корпусу Б (власне, ліве крило колишнього палацового корпусу, який дійшов до наших днів). Тут реставраторами-конструкторами були проведені вже більш ґрунтовні інженерні дослідження. Зокрема, по периметру була зроблена геологія, шурфи, щоб зрозуміти: де, чому і які стіни мають проблеми. Проведені обміри і фіксації наявних тріщин показали, що ця будівля перебуває у найгіршому стані», – розповідає директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

За його словами, корпус Б – споруда непроста, яка має складний стан і багато часових конструктивних змін та нашарувань. Причин руйнування дуже багато: просідання насипного ґрунту, зовнішні води, деструкція кладки. Свого часу тут була продумана система відведення зовнішніх вод (від дощу, снігу). Біля кожної споруди були спеціальні цегляні дренажні колектори, які сходилися в один великий колектор. З часом ті колектори були зруйновані. Вода за межі території не виходила, а «шукала» собі місце, в тому числі під фундаментами фасадів. Ще одним джерелом руйнування стала ситуація із відкритими елементами фасаду. А це вапняк, алебастр, який чутливо реагує на вивітрювання, вологу, мороз. Подекуди вже не тримається кладка.

«Нещодавно нам привезли вже готовий проєкт протиаварійних робіт по корпусу Б. Зі Львова приїхали архітектор-реставратор, конструктор, які працювали із цим будинком. Під час повторного обстеження споруди вони виявили, що деякі тріщини мають динаміку. Тобто, збільшуються. Виготовлений проєкт передбачає комплексні укріплення частини споруди ззовні, а також укріплення каркасом із дерев’яних елементів усіх склепінь, перекриттів, віконних отворів першого, другого і третього поверхів почергово. Передбачені і металеві елементи – бандажі, тяжі, які будуть використовуватися для «зв’язування» верхніх поверхів. Це потрібно для фіксації всіх несучих конструкцій», – каже Володимир Гайдар.

Відповідно до ДБН протиаварійні роботи мають зафіксувати будинок у тому стані, який дозволить проводити подальші обстеження, шурфування у підвальних приміщеннях, зондажі і розкриття різночасових тиньку і кладки. Зараз туди людей небезпечно впускати.

«Нам треба розкрити кладку так, щоб подивитися перехід із ренесансу на бароко (палацовий період), а де вже є ознаки перебудов (госпітальний період). Ззовні деякі елементи «прочитуються», і певні висновки маємо, але щоб приймати рішення із пристосування, відновлення – потрібно мати більше інформації. Потребують дослідження і дерев’яні елементи конструктиву на горищі і невеликі підвалини цього будинку. Зараз це робити небезпечно. Тому протиаварійні роботи потрібні для того, щоб зафіксувати, продовжити обстеження, зробити проєкт реставрації», – пояснює архітектор.

Спеціалісти порекомендували провести попередні роботи для негайного зовнішнього укріплення. Виявлено гостроаварійний ріг будинку з боку від корпусу А, який перебуває в динамічному стані і потребує термінової фіксації – до настання зими.

«За правилами, отримавши проєкт, ми маємо отримати дозвіл на проведення цих робіт (пройти експертизу, яка може зайняти до місяця часу, подати документацію в Міністерство культури, ДАБІ, яка займається будівлями класу СС3 – пам’ятками архітектури). Всі ці процедури займають немало часу, і ми не встигнемо провести необхідні роботи до зими. Власне, це стало причиною для скликання спеціальної комісії, яка б погодила нам проведення робіт на цій гостроаварійній частині. До складу комісії увійшли представники відділу охорони культурної спадщини, управління архітектури, управління держархбудконтролю, управління з питань надзвичайних ситуацій. Ми вже зробили необхідні витяги з проєкту і кошторису, щоб підготувати завдання для підрядної організації на проведення робіт із ліквідації цієї аварійної ситуації. І зробити це вже найближчим часом», – наголошує директор КП ПІК «Палац».

Володимир Гайдар додає, що пошук відповідних спеціалістів, які можуть працювати з такими конструктивами, в Івано-Франківську – це досить велика проблема:

«Наразі дали заявку кільком організаціям, щоб отримати від них притомну відповідь щодо готовності до проведення таких робіт. Сподіваємося, що пошук буде вдалим. А далі будемо «підтягувати» всю необхідну дозвільну документацію, оголошувати тендер і проводити всі інші укріплювальні роботи згідно з проєктом». Вартість термінових першочергових робіт – орієнтовно 113 тисяч гривень. Вартість усього комплексу протиаварійних робіт по корпусу Б обійдеться у суму понад 3 мільйони гривень.