За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Леонард Штекель (1901-1971) – німецький актор, режисер теат­ру та кіно. Народився 18 січня 1901 року в Княгинині, передмісті Станиславова. Його батько Марк Штекель працював на залізничній колії й помер, коли Леонард був ще маленьким. Після його смерті хлопчика виховували батьки мами – у Берліні.

У столиці Німеччини він закінчив початкову школу й гімназію, там він навчався акторської майстерності, брав участь у виставах.

У 1921 році вперше виступив на сцені Нового національного теат­ру, у трупі якого грав до 1923 року. З 1928 почав зніматися в кіно.

До 1933 року Леонард Штекель грав у різних театрах Німеччини разом з відомими акторами, наприклад, з Олександром Гранахом та Елен Вайгель.

Після приходу до влади нацистів був змушений із сім’єю виїхати до Швейцарії.

З 1933 року Леонард Штекель виступав на сцені Драматичного театру Цюріха. Цей німецький театр у Швейцарії в ті часи був важливим культурним центром. Багато біженців з Німеччини – письменників, режисерів, акторів – грали або ставили там вистави. Серед них і відомий драматург Бертольт Брехт.

Леонард Штекель був режисером і виконавцем головної ролі у виставі Брехта «Життя Галілея» у першій її редакції. Прем’єра відбулася 9 вересня 1943 року.

Після Другої світової війни Штекель не одразу зміг повернутися до Німеччини і продовжував роботу у Драматичному театрі Цюріха. У 1948 році він зіграв там головну роль у комедії Бертольта Брехта «Пан Пунтила і його слуга Матті».

У 1949 році Леонард Штекель повертається до Німеччини, працює в театрі, кіно, на телебаченні й на радіо. Виступає у Берліні, Мюнхені, Гамбурзі.

Загалом за своє життя Штекель зіграв понад 280 ролей.

У 1971 році планувалося його світове турне, однак 9 лютого він загинув у залізничній катастрофі поблизу Айтранга (Баварія).

Похований у Берліні.

Роман Діда