За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише “Репортер“.

Володимир Мацьків
(1923-2001)

Канадський хімік, інженер-винахідник, науковець.

Володимир Мацьків народився 4 вересня 1923 року у Станиславові в українській родині міщан Ти­мофія й Ірини.

Навчався в університетах Вроцлава (Польща), Ерлангена (Німеччина), Левена (Бельгія).

У 1946 році отримав диплом хіміка, у 1948 переїхав жити до Канади.

Спочатку Володимир Мацьків працював аналітиком у копальнях і хіміком у дослідній лабораторії у провінції Манітоба, а згодом у Форт-Саскачевані, що біля Едмонтону, – у гірничій фірмі «Шеррітт Гордон».

Саме в цій компанії відбулася його стрімка професійна кар’єра. Вже у 1949 році Мацьків – головний хімік фірми, з 1952 – директор відділу досліджень, 1964 – член правління, а з 1972 року його призначають виконавчим віце-президентом «Шеррітт Гордон».

Крім того, Володимир Мацьків був членом Канадської національної наукової ради (1971-1977), радником міністра енергетики, гірництва та ресурсів Канади (1972-1979), президентом Дослідного інституту нікелю (1984-1988).

З 1976 року Володимир Мацьків – почесний доктор Альбертського університету. У 1977 році він отримав золоту медаль від Інституту гірництва та металургії у Лондоні.

Володимир Мацьків розробив високоефективний метод добування нікелю, який застосовують в Америці та Європі. Його 45 патентів і понад 50 наукових публікацій стосувалися винаходів у відокремленні металів від руди й переробки металів екологічно чистими методами.

Також Володимир Мацьків був активним учасником життя української діаспори Канади. З 1978 по 1982 рік він – президент Головної ради Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

Помер Володимир Мацьків 31 січня 2001 року в Торонто.

16 січня 2003 року його ім’я внес­ли до Канадського гірничого пантео­ну Слави.

Роман Діда