На вулиці Галицькій в Івано-Франківську під час проведення комунальних розкопок виявили ймовірні рештки Галицької брами XVII-XVIII століття. За описами історика Володимира Грабовецького, це — одна з трьох брам, яка замикала Станиславів. Саме через неї можна було потрапити до міста. Чи справді комунальники розкопали артефакти, які можуть бути залишками Галицької брами, читайте у матеріалі Суспільного.

Про знахідку повідомив архітектор Ігор Панчишин у Facebook.

"На вулиці Галицькій, акурат на місці "зниклої" Галицької брами, проводяться земельні роботи, і вчергове відкрилися частини конструкцій XVII-XVIII. Говорити про те, що це — частина легендарної Галицької брами, є всі підстави. Колись навпроти через дорогу таки були відкриті фундаменти й археологами зафіксовані", — написав архітектор.

Замовник робіт на цій частині вулиці Галицької — "Прикарпаттяобленерго". У пресслужбі підприємства розповіли Суспільному, що там реконструюють кабельні мережі.

У тому, що комунальники під час робіт натрапили на рештки Галицької брами, сумнівається головний спеціаліст відділу охорони культурної спадщини департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради Володимир Ідак.

"Там глибина — від 50 до 70 см, навіть 1 м немає. Тобто говорити про те, що там якісь серйозні артефакти відкриті, не доводиться. Я обстежував це діло, дивився. Практично тільки з колишнім домом убогих старців та калік на Галицькій, 14 є один тесаний камінний блок. Цілком можливо, що це — частина від самого будинку. Галицька брама трохи нижче розташована", — розповідає Володимир Ідак.

За його словами, провести подальші розкопки та дослідження Галицької брами зараз неможливо. Володимир Ідак каже: на це впливає транспортне та пішохідне сполучення, комерційні забудови поблизу, підземні комунікації та фінансова спроможність міста.

"Тисменицьку браму ми не змогли перекрити. Дуже складно перегородити транспортну магістраль, щоб продовжити її дослідження. А Галицька брама — там значно інтенсивніший рух, технологічний зв'язок там вагоміший для міського середовища. Це нереально, щоб зараз її досліджувати", — пояснює Володимир Ідак.

Прикарпатська науковиця Надія Бабій написала, що кам'яну основу Галицької брами, яка лежить під землею на початку вулиці Галицької, виявили у 1995 році. Залишки дослідили археологи Марія Вуянко і Богдан Томенчук. У книжці "Слідами старих бастіонів" архітектор Зеновій Соколовський пише, що Галицьку браму збудували як двоярусну оборонну вежу з одноярусною добудовою спереду.

"Галицька брама — це великий фортифікаційний комплекс. У її мості тільки стовпів у ряді було кільканадцять. А на перехресті Галицької-Гузара був вже міський рів — там міст був якраз. Ці мури захищали від ворожого нападу", — розповідає директор Музею мистецтв Прикарпаття Василь Романець.

Де саме під час розкопок можна натрапити на історичні артефакти без ретельних досліджень, говорити важко, каже Василь Романець.

"Це треба розкопати, а поки це все можуть бути лише наші здогадки. Може мати рацію Володимир Ідак, а може мати слушність Ігор Панчишин. Треба це все розкопати, так само як ми розкопали Тисменицьку браму. І все буде зрозуміло", — каже Василь Романець.

Раніше Суспільне писало, що влітку 2018 року на перетині вулиць Галицької та Лесі України в Івано-Франківську комунальники проводили розкопки та випадково натрапили на невелику частину Тисменицької брами Станіславської фортеці. У 2020 році знайшли 25% об'єкту. Після цього роботи на цій ділянці законсервували.